ГЕНДЕРНО ЗУМОВЛЕНЕ НАСИЛЬСТВО В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ: МІЖДИСЦИПЛІНАРНИЙ ОГЛЯД ФОРМ, ПРИЧИН І КОНТЕКСТІВ ПРОЯВУ

Анотація

Гендерно зумовлене насильство (далі – ГЗН) постає одним із найгостріших викликів сучасності, оскільки воно порушує базові права людини та завдає тривалих психосоціальних наслідків для постраждалих. У «звичайних» умовах воно проявляється через сексуальне, фізичне, психологічне або економічне насильство, а також обмеження репродуктивних прав. У кризових контекстах вразливість людей до ГЗН зростає багаторазово. Такі ситуації не лише посилюють уже наявні форми насильства, а й створюють умови для виникнення нових, менш помітних проявів, що підривають цілісність особистості та соціальних зв’язків. Мета статті – здійснити міждисциплінарний огляд сучасних наукових джерел, спрямований на систематизацію даних про особливості поширення, форми та контексти прояву ГЗН у надзвичайних ситуаціях, а також на осмислення стратегій реагування та підтримки постраждалих. Огляд базується на рецензованих публікаціях 2019–2024 рр., серед яких систематичні огляди, метааналізи та емпіричні дослідження. У вибірку увійшли як матеріали з України, так і міжнародні звіти, що охоплюють понад 20 держав. Аналіз виконано станом на травень 2025 року. У дослідженні розглянуто аналізи поширення гендерно зумовленого насильства в періоди пандемії (COVID‑19), умовах стихійних лих, а також міжнародний досвід переживання періодів збройних конфліктів і пов’язане з цим масове переселення певних груп як у межах однієї країни, так і за кордон. Проаналізовано дані щодо специфіки вразливих груп у кожному з контекстів надзвичайних ситуацій. Отримані результати огляду дають змогу краще зрозуміти специфіку гендерно зумовленого насильства та підкреслюють багатовимірний вплив цього феномену на психосоціальне благополуччя осіб, що зазнали ГЗН. Надзвичайні ситуації створюють умови для поширення різних форм ГЗН та водночас підсилюють ґендерну нерівність. Систематизація та аналіз досліджень надзвичайних ситуацій дають змогу виокремити повторювальні закономірності та врахувати індивідуальні контексти прояву насильства. Протидія цьому явищу потребує комплексного підходу: від психологічної та медичної підтримки до трансформації суспільних норм, удосконалення правових механізмів та розвитку міжсекторальної співпраці.