РОЛЬ МЕТОДОЛОГІЇ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЯКОСТІ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-2005/2026-1.2

Ключові слова:

методологія наукового дослідження, якість наукових досліджень, наукове пізнання, валідність, надійність, методологічні підходи, наукова обґрунтованість

Анотація

У статті здійснено ґрунтовний теоретичний аналіз ролі методології в забезпеченні якості наукових досліджень у сучасному науковому просторі, що характеризується зростанням вимог до доказовості, відтворюваності та наукової відповідальності отриманих результатів. Актуалізація методологічної проблематики зумовлена як ускладненням об’єктів наукового пізнання, так і необхідністю інтеграції національних наукових практик у міжнародний дослідницький контекст, де якість дослідження безпосередньо пов’язується з рівнем його методологічної обґрунтованості. Розкрито сутність методології як багаторівневої та цілісної системи принципів, підходів, методів і процедур, що визначають логіку, структуру та наукову обґрунтованість дослідницького процесу на всіх його етапах від формулювання наукової проблеми до інтерпретації й узагальнення результатів. Показано, що методологія виконує не лише організаційну, а й регулятивну, інтегративну та критично-рефлексивну функції, забезпечуючи внутрішню узгодженість дослідження та відповідність між теоретичними положеннями й емпіричними даними. Обґрунтовано, що саме методологічна чіткість і послідовність дозволяють мінімізувати ризик систематичних похибок, забезпечити коректну операціоналізацію наукових понять, прозорість дослідницьких процедур і можливість повторної перевірки отриманих висновків іншими науковцями. У роботі охарактеризовано основні рівні методології наукового пізнання – філософський, загальнонауковий, конкретно-науковий і технологічний – та показано їх взаємодію в процесі побудови цілісного наукового дослідження. Наголошено, що філософський рівень формує світоглядні засади пізнання, загальнонауковий забезпечує системність і міждисциплінарність аналізу, конкретно-науковий визначає відповідність теоретичних моделей і методів предмета дослідження, а технологічний гарантує процедурну точність і відтворюваність результатів.

Посилання

National Academies of Sciences, Engineering, and Medicine. Reproducibility and replicability in science. Washington, DC : National Academies Press, 2019. 256 p.

Ioannidis J.P.A. Why most published research findings are false. PLoS Medicine. 2005. Vol. 2, № 8. Р. 124.

Open Science Collaboration. Estimating the reproducibility of psychological science. Science. 2015. Vol. 349, № 6251.

American Psychological Association. Journal article reporting standards (JARS). Washington, DC : APA, 2020. 112 p.

Popper K.R. The logic of scientific discovery. London : Routledge, 2002. 544 p.

Shadish W.R., Cook T.D., Campbell D.T. Experimental and quasi-experimental designs for generalized causal inference. Boston : Houghton Mifflin, 2002. 656 p.

Creswell J.W., Plano Clark V.L. Designing and conducting mixed methods research. 3rd ed. Thousand Oaks, CA : SAGE Publications, 2018. 520 p.

Максименко С.Д. Методологія психологічного пізнання. Київ : НПУ імені М.П. Драгоманова, 2019. 296 с.

Моросанова В.І. Методологічні засади сучасних наукових досліджень. Київ : Академвидав, 2020. 240 с.

Creswell J.W. Research design: Qualitative, quantitative, and mixed methods approaches. 4th ed. Thousand Oaks, CA : SAGE Publications, 2014. 273 p.

Kuhn T.S. The structure of scientific revolutions. 3rd ed. Chicago : University of Chicago Press, 1996. 212 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-12

Номер

Розділ

Статті