СОЦІОЛОГІЧНІ ТА ЕТИКО-ЕВОЛЮЦІЙНІ КОНЦЕПТИ ВОЛТЕРА БЕДЖГОТА ТА ЇХ МІСЦЕ В ІСТОРІЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДУМКИ

Анотація

Стаття присвячена теоретико-історичному аналізу становлення політичної соціології та соціальної психології у працях англійського мислителя ХІХ століття В. Беджгота. Дослідження спрямоване на реконструкцію його міждисциплінарної концепції політичного суспільства як складного надорганізму, в межах якого індивіди, соціальні групи та політичні інститути взаємодіють відповідно не лише до раціонально-правових, а й до еволюційно зумовлених психологічних і культурних закономірностей. Показано, що В. Беджгот одним із перших запропонував цілісне бачення політичного порядку як результату поєднання біологічних інстинктів, звичаєвих практик, моральних уявлень і символічних форм влади. Особливу увагу у статті приділено його еволюційній концепції політичних інститутів, згідно з якою держава та політична влада виникають і відтворюються не тільки через формальні правові механізми, а передусім через силу традицій, колективних уявлень, ритуалів і емоційних настанов, що забезпечують соціальну згуртованість та легітимність політичного порядку. У цьому контексті аналізується відоме розрізнення В. Беджгота між «гідними» (символічними) та «ефективними» (функціональними) елементами влади як рання форма соціологічного аналізу політичної легітимації. Доведено, що ідеї В. Беджгота передували формуванню ключових положень політичної соціології та соціальної психології мас, зокрема в аспектах дослідження лідерства, політичної лояльності, наслідування та колективної поведінки. У світлі сучасних суспільно-політичних процесів в Україні, зумовлених повномасштабною війною, теоретична спадщина В. Беджгота набуває особливої актуальності для аналізу процесів консолідації політичної нації, мобілізації громадян та посилення ролі традицій, символів і нормативних практик солідарності в умовах екзистенційної загрози.