ПОКАЗНИКИ ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ЯК ПІДҐРУНТЯ ДЛЯ СИСТЕМНОГО МОНІТОРИНГУ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2005/2026-1.34Ключові слова:
психоемоційний стан; військовослужбовці; дезадаптація; посттравматичний стресовий розлад; бойовий стрес; психоемоційний моніторинг; психічне здоров’я; стрес-факториАнотація
У статті представлено результати комплексного дослідження показників психоемоційного стану військовослужбовців як підґрунтя для побудови системного моніторингу ментального здоров’я в умовах бойової діяльності. Актуальність дослідження зумовлена зростанням психоемоційного навантаження на військовослужбовців унаслідок тривалого впливу бойових та хронічних стрес-факторів, а також необхідністю переходу від фрагментарної психодіагностики до динамічного, багаторазового оцінювання психоемоційних ризиків на доклінічному рівні. Метою дослідження було виявлення взаємозв’язків між показниками ситуативної тривожності, дезадаптивних проявів, посттравматичних симптомів та інтенсивності стрес-факторів з метою наукового обґрунтування системного моніторингу ментального здоров’я військовослужбовців. У дослідженні використано психодіагностичні методики: шкалу ситуативної тривожності Спілбергера (STAI), експрес-опитувальник дезадаптивності (О. Приходько), первинний скринінг посттравматичного стресового розладу та методику оцінки стрес-факторів військової служби. Статистичний аналіз здійснювався з використанням кореляційного аналізу Пірсона. Вибірку склали 41 військовослужбовець, які проходили службу в умовах воєнних дій. Отримані результати засвідчили наявність статистично значущих позитивних кореляцій між рівнем ситуативної тривожності, інтегральним показником дезадаптації, посттравматичними проявами та інтенсивністю стресового навантаження. Встановлено, що інтегральний показник дезадаптації займає центральне положення у структурі психоемоційних взаємозв’язків, поєднуючи підвищену тривожність, посттравматичні симптоми та хронічний вплив стрес-факторів. Це дозволяє розглядати дезадаптацію як ключовий ранній маркер психоемоційних порушень, що передує формуванню клінічно виражених форм посттравматичного стресового розладу. Зроблено висновок, що показники психоемоційного стану доцільно використовувати як базові індикатори для побудови системи системного моніторингу ментального здоров’я військовослужбовців, спрямованої на раннє виявлення дезадаптаційних змін, профілактику психічних розладів та підвищення ефективності медико-психологічного забезпечення в умовах воєнного навантаження.
Посилання
Асєєва Ю. О., Аймедов К. В., Чемер Ю. П., Касикова М. В. Посттравматичний стресовий розлад та причини його виникнення серед осіб, які мають досвід участі в бойових діях Вісник медицини, психології та фармації 2024. № 1/2024 С. 53–64. DOI: https://doi.org/10.20998/BMPP.2024.01.01
Немцова В. Д., Потейко П. І., Риндіна Н. Г., Березняков В. І., Корчевська Г. І., Кравчук С. Л. Посттравматичний стресовий розлад та причини його виникнення серед осіб, які мають досвід участі в бойових діях. Вісник медицини, психології та фармації, 2025. № 1. С. 43–50. DOI: https://doi.org/10.20998/BMPP.2024.01.05
Новіков О. А., Балашов Е. М. Модель моніторингу та управління психоемоційним станом військовослужбовців як засіб запобігання та подолання посттравматичного стресового розладу. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія» : науковий журнал. Острог : Вид-во НаУОА, 2025. № 18. С. 68–75. DOI: http://doi.org/10.25264/2415-7384-2025-18-68-75
Синякова В.Б., Корсакевич С.С. Нейропсихологічні та психіатричні механізми емоційної стійкості військовослужбовців, які зазнають впливу бойового стресу. Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2025. Т. 12, № 6 (32). С. 786–795. DOI: https://doi.org/10.26565/2312-5675-2025-32-05
Тимченко К. В., Ступницька О. Г. Вплив бойового стресу на психоемоційний стан військовослужбовців. Габітус. 2025. Випуск 72. С 125–129. DOI: https://doi.org/10.32782/2663- 5208.2025.72.2.23
Толмачов О.А. Вплив бойових дій на ментальне здоров’я військовослужбовців: можливості державного управління у забезпеченні дієвості захисних механізмів. Наукові перспективи 2025. №1(55). С. 524–535 DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2025-1(55)-524-535
Ben-Avraham R., Afek A., Berezin Cohen N., Davidov A., Van Vleet T., Jordan J., et al. Feasibility and preliminary effectiveness of mobile cognitive control training during basic combat training in the military. Military Psychology. 2021. P. 1–13. DOI: https://doi.org/10.1080/08995605.2021.1969162
Bricknell M.C., Williamson V., Wessely S. Understanding military combat mental health. Occupational Medicine. 2020. Vol. 70, №4. P. 216–218. DOI: https://doi.org/10.1093/occmed/kqaa037
Bоg M., Filges T., Klint Jorgensen A.M. Deployment of personnel to military operations: impact on mental health and social functioning. Campbell Systematic Reviews. 2018. Vol. 14, №1. P. 1–127. DOI: https://doi.org/10.4073/csr.2018.6
Chudzicka-Czupała A., Hapon N., Chiang S.K., Żywiołek-Szeja M., Karamushka L., Lee C.T., et al. Depression, anxiety and post-traumatic stress during the 2022 Russo-Ukrainian war, a comparison between populations in Poland, Ukraine, and Taiwan. Scientific Reports. 2023. Vol. 13, №1. P. 3602. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-023-28729-3
Flood A., Keegan R.J. Cognitive resilience to psychological stress in military personnel. Frontiers in Psychology. 2022. Vol. 13. P. 1–12. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.809003
Kalaitzaki A., Goodwin R., Kurapov A., Vintila M., Lazarescu G., Lytvyn S., et al. The mental health toll of the Russian-Ukraine war across 11 countries: Cross-sectional data on war-related stressors, PTSD and CPTSD symptoms. Psychiatry Research. 2024. Vol. 342. P. 116248. DOI: https://doi.org/10.1016/j.psychres.2024.116248
Kim P.Y., Britt T.W., Klocko R.P., Riviere L.A., Adler A.B. Stigma, negative attitudes about treatment, and utilization of mental health care among soldiers. Military Psychology. 2011. Vol. 23, №1. P. 65–81. DOI: https://doi.org/10.1080/08995605.2011.534415
Lyk-Jensen S.V., Weatherall C.D., Jepsen P.W. The effect of military deployment on mental health. Economics & Human Biology. 2016. Vol. 23. P. 193–208. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ehb.2016.09.005
McClung J.P., Beckner M.E., Farina E.K. Assessing the physiological basis for resilience in military personnel. Stress and Health. 2023. Vol. 39, Suppl. 1. P. 33–39. DOI: https://doi.org/10.1002/smi.3271
Sharp M.L., Fear N.T., Rona R.J., Wessely S., Greenberg N., Jones N., et al. Stigma as a barrier to seeking health care among military personnel. Epidemiologic Reviews. 2015. Vol. 37. P. 144–162. DOI: https://doi.org/10.1093/epirev/mxu012
Wisén N., Larsson G., Risling M., Arborelius U. Measuring the impact of operational stress: the relevance of assessing stressrelated health across the deployment cycle. Military Medicine. 2023. Vol. 188, №7–8. P. e2126–e2132. DOI: https://doi.org/10.1093/milmed/usab542
Zumwalde J.K., Hawkins B.L., Young K.M. Mental health stigma in active duty service members receiving mental health services. Military Medicine. 2023. Vol. 188, №9–10. P. e3152–e3159. DOI: https://doi.org/10.1093/milmed/usad159
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
