ДОСЛІДЖЕННЯ КОМОРБІДНОСТІ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО СИНДРОМУ ТА МІННО-ВИБУХОВОЇ ТРАВМИ СЕРЕД ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ (ЗА ДОСВІДОМ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-2005/2025-3.6

Ключові слова:

посттравматичний стресовий розлад, мінно-вибухова травма, військовослужбовці, когнітивно-поведінкова терапія, EMDR, коморбідність, реабілітація

Анотація

У статті подано результати дослідження коморбідності посттравматичного стресового розладу (далі – ПТСР) і мінно-вибухової травми (далі – МВТ) серед військовослужбовців, які брали участь у бойових діях під час російсько-української війни. Показано, що поєднання психічних і неврологічних наслідків бойових дій значно підвищує ризик розвитку ПТСР та ускладнює його перебіг. Мета роботи – з’ясувати зв’язок між тяжкістю та типом мінно-вибухових ушкоджень і вираженням симптомів ПТСР, а також оцінити ефективність основних терапевтичних підходів. У дослідженні взяли участь 100 військовослужбовців із контузіями, осколковими та комбінованими пораненнями. Для діагностики використано PCL-5 та CAPS‑5. Виявлено прямий кореляційний зв’язок між тяжкістю травми і рівнем симптоматики (r = 0,77 для PCL‑5; r = 0,69 для CAPS-5; p < 0,001). Найвищі показники ПТСР спостерігалися при комбінованих ураженнях. Найефективнішими методами терапії стали когнітивно-поведінкова терапія та EMDR, що забезпечили зниження симптомів на 40–45 % і ремісію в понад 70 % пацієнтів. Фармакотерапія мала допоміжний характер і демонструвала помірний ефект. Отримані результати підтверджують необхідність комплексного лікувально-реабілітаційного підходу, що містить психотерапію, медикаментозне лікування, нейрореабілітацію та довгостроковий супровід військових.

Посилання

Аймедов К. В., Асєєва Ю. О., Волощук А. Е., Толмачов О. А. Сучасна діагностична концепція посттравматичного стресового розладу. Архів психіатрії. 2016. Т. 22, № 2. С. 128–129.

Асєєва Ю. О., Аймедов К. В., Яцишина А. М. Вплив воєнних дій на розвиток ПТСР у військовослужбовців. Габітус. 2024. Вип. 63. С. 137–141. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-5208.2024.63.23

Зайцев В. В. Психологічна травма та механізми формування посттравматичного синдрому у військовослужбовців. Психологічний журнал. 2021. № 1. С. 33–40.

Козлова І. В. Психологічні наслідки бойового стресу: діагностика та шляхи подолання. Соціальна психологія. 2020. № 4. С. 42–51.

Коляда О. І. Посттравматичний стресовий розлад: методологія дослідження, особливості перебігу у військовослужбовців. Вісник НУОУ. Серія: Психологія. 2019. № 3. С. 80–88.

Пов’якель Н. М. Посттравматичний стресовий розлад: сучасне розуміння, клініка, підходи до психосоціальної реабілітації. Психологія і суспільство. 2020. № 3. С. 50–59.

Соловей О. М. Психологічні чинники формування ПТСР у військових із бойовим досвідом. Збірник наукових праць ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. Серія: Психологія. 2021. № 62. С. 117–124.

Хмелевська О. В. Психологічна підтримка військовослужбовців із симптомами ПТСР. Військова психологія: теорія і практика. 2020. № 1(21). С. 36–44.

Смашна О. Є. Визначення особливостей психопатологічної структури ПТСР, коморбідного з черепно-мозковою травмою, за допомогою CAPS-5. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2021. № 2. С. 151–160. DOI: https://doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12219

Фітькало О. С., Негрич Т. І. Особливості діагностики ПТСР у пацієнтів з контузією, ускладненою адиктивною та іншою коморбідною психопатологією. Міжнародний неврологічний журнал. 2024. Т. 20, № 6. С. 33–36.

Hoge C. W., McGurk D., Thomas J. L., Cox A. L., Engel C. C., Castro C. A. Mild traumatic brain injury in U.S. soldiers returning from Iraq. New England Journal of Medicine. 2008. Vol. 358, No. 5. P. 453–463. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMoa072972

Vasterling J. J., Verfaellie M., Sullivan K. D. Mild traumatic brain injury and posttraumatic stress disorder in returning veterans: perspectives from cognitive neuroscience. Clinical Psychology Review. 2009. Vol. 29, No. 8. P. 674–684. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cpr.2009.08.004

Borinuoluwa R., Ahmed Z. Does Blast Mild Traumatic Brain Injury Have an Impact on PTSD Severity? Trauma Care. 2023. Vol. 3, No. 1. P. 9–21. DOI: https://doi.org/10.3390/traumacare3010002

Bradley R., Greene J., Russ E., Dutra L., Westen D. A multidimensional meta-analysis of psychotherapy for PTSD. American Journal of Psychiatry. 2005. Vol. 162, No. 2. P. 214–227. DOI: https://doi.org/10.1176/appi.ajp.162.2.214

Reisman M. PTSD Treatment for Veterans: What’s Working, What’s New, and What’s Next. Pharmacy and Therapeutics. 2016. Vol. 41, No. 10. P. 623–634. PMID: 27757001.

Матяш М. М. Мультимодальний підхід у лікуванні віддалених наслідків мінно-вибухової закритої черепно-мозкової травми та ПТСР в учасників АТО. Нейрохірургія і неврологія (Health-UA). 2018. URL: https://health-ua.com/article/33766

American Psychiatric Association. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders. 5th ed. Arlington, VA : American Psychiatric Publishing, 2013. 947 p.

American Psychiatric Association. DSM-5-TR: Text Revision. Washington, DC : American Psychiatric Association, 2022. 1150 p.

World Health Organization. ICD-11: International Classification of Diseases. 11th Revision. Geneva : WHO, 2019.

U.S. Department of Veterans Affairs. National Center for PTSD resources. URL: https://www.ptsd.va.gov

NATO Science & Technology Organization. Psychological health and resilience in military operations. NATO STO Technical Report. 2020.

Yehuda R., Hoge C. W., McFarlane A. C., Vermetten E., Lanius R. A., Nievergelt C. M., et al. Post-traumatic stress disorder. Nature Reviews Disease Primers. 2015. Vol. 1. Article 15057. DOI: https://doi.org/10.1038/nrdp.2015.57.

Центр громадського здоров’я України. Посттравматичний стресовий розлад: інформаційні матеріали. Київ : ЦГЗ, 2022.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-16

Номер

Розділ

Статті