ТИПОВІ ДУМКИ ОСОБИСТОСТІ ПРИ ПЕРЕЖИВАННІ ПРОВИНИ РІЗНОЇ ІНТЕНСИВНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2005/2025-4.36Ключові слова:
ідентичність, інтенсивність переживання, думки-твердження, психологічний аналіз, почуття, провина, самооцінка, самозвинувачення, сором, соціальна оцінкаАнотація
У статті представлено результати статистичного аналізу опитування респондентів щодо їх основних думок, які живлять почуття провини. Аналіз показує, що всі думки мають високу позитивну кореляцію з інтенсивністю провини (r > 0.85). Однак думки, які стосуються загальної самооцінки, ідентичності та очікування зовнішнього осуду, мають найсильніший зв’язок із глибокою провиною. Неглибока провина є функціональною і спрямована на корекцію поведінки. Помірна провина – це перехідна фаза, де провина за вчинок починає корелювати з негативною оцінкою Я. Глибока провина є неконструктивною. Вона характеризується домінуванням кластера ідентичності та осуду над початковим вчинково орієнтованим кластером, що може призводити до депресивних станів та саморуйнівної поведінки. Домінування серед респондентів осіб вікової групи 15–20 років (період ідентифікації та високої чутливості до соціальної оцінки) може пояснювати високу кореляцію думок, пов’язаних із соціальним осудом (Т3), підкреслюючи актуальність цього феномену для молоді. Ключовий психологічний висновок дослідження полягає в тому, що зростання інтенсивності провини корелює з когнітивним зсувом фокусу: від оцінки конкретного вчинку до оцінки власної ідентичності (Я). Під час роботи з глибокою провиною, терапевтичне втручання має бути спрямоване на дискредитацію внутрішнього вироку «гідний засудження» (Т5). Необхідно розірвати зв’язок між визнанням провини за вчинок і прийняттям негативної, глобальної оцінки себе. Установлення основних думок, що супроводжують почуття провини, є важливим як для добору психотехнік, так і для психокорекційних впливів. Це сприятиме не тільки більш глибшому розумінню внутрішнього світу клієнта (пацієнта), а й практичному розв’язанню проблем, пов’язаних із самообвинуваченням, тривогою чи деструктивними формами провини.
Посилання
Ананова І. Емоційний феноменологічний зміст переживання почуття провини. Збірник наукових праць «Проблеми сучасної психології». 2019. Вип. 46. С. 11–39. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2019-46.11-39
Живоглядов Ю. О. Екзистенційна психологія кризових станів особистості: тривога та вина в переживанні вибору. Вчені записки Університету «КРОК». 2022. № 2(66). С. 165–172. https://doi.org/10.31732/2663-2209-2022-66-165-172
Царькова О. В. Феномен почуття провини у зарубіжній та вітчизняній психології. Міжнародні Челпанівські психолого-педагогічні читання. 2015. Вип. 13. С. 387–394.
Швалб Ю. М. Провина та почуття провини у структурі життєвих відносин особистості: монографія. Харків : Вид-во НУЦЗУ, 2017. С. 63–68.
Шмаленко Ю. І., Цільмак О. М., Мишеньова С. А. Психологічні особливості переживання провини внутрішньо переміщеними особами. Ментальне здоров’я. 2025. № 3. С. 146–152. https://doi.org/10.32782/3041-2005/2025-3.25
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.



