ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПЕРЕЖИВАННЯ ВТРАТИ РОБОТИ: ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ЯВИЩА

Анотація

Статтю присвячено розгляду психологічних основ переживання втрати роботи, що розглядається не лише як соціально-економічний виклик, а і як психологічний переломний момент, який вимагає від особистості активізації внутрішніх ресурсів, формування нових стратегій адаптації та підтримки з боку суспільства, сім’ї й фахових психологічних служб. Обґрунтовано, що криза – це особливий стан або ситуація, у якій людина стикається із серйозними перешкодами на шляху реалізації важливих життєвих цілей, потреб чи цінностей і не може подолати цю ситуацію за допомогою звичних способів адаптації чи поведінкових стратегій. Вона є моментом глибокої внутрішньої напруги, коли попередні життєві механізми, досвід і переконання перестають ефективно функціонувати. Аналізуються два основні типи кризових ситуацій. Нормативні (вікові, або кризи розвитку), що зумовлені закономірними змінами природного життєвого циклу людини (наприклад, підліткова, юнацька, криза середнього віку тощо). Такі кризи мають природний характер і виконують важливу роль у становленні особистості, сприяючи переходу на новий етап розвитку. Ненормативні (ситуативні або травматичні кризи), що викликані раптовими життєвими подіями, які виходять за межі звичного досвіду людини: втрата роботи, близької людини, хвороба, розлучення, воєнні дії, вимушене переселення тощо. Виявлено, що в ситуації кризи людина стикається з інтенсивним фізичним, емоційним та психологічним перевантаженням. Це є природною реакцією організму на порушення стабільності та втрату відчуття контролю. Водночас така напруга може мати як адаптивний, так і дезадаптивний характер: вона або сприяє мобілізації внутрішніх ресурсів і пошуку нових шляхів розв’язання проблеми, або призводить до виснаження, апатії, психосоматичних розладів та деструктивної поведінки. Зроблено висновок, що безробіття під час війни є потужним психотравмувальним чинником, який поєднує зовнішні (економічні, соціальні, військові) та внутрішні (емоційні, когнітивні, особистісні) впливи. Його подолання потребує комплексного підходу, що містить психологічну підтримку, розвиток стресостійкості, зміцнення самооцінки та переосмислення життєвих орієнтирів у нових соціально-політичних умовах.