ЕМОЦІЙНЕ ВИГОРЯННЯ ЯК СИСТЕМНА ОЗНАКА ОСОБИСТІСНОЇ ДЕФОРМАЦІЇ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИТУАЦІЯХ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-2005/2026-2.12

Ключові слова:

емоційне вигоряння, особистісна деформація, екстремальні ситуації, хронічний стрес, психологічна дезадаптація, резильєнтність, саморегуляція

Анотація

У статті здійснено теоретичне осмислення феномену емоційного вигоряння як системної ознаки особистісної деформації в умовах екстремальних ситуацій. Актуальність теми зумовлена зростанням кількості ситуацій, пов’язаних із війною, соціальною нестабільністю, вимушеною міграцією, катастрофами та тривалим перебуванням людини в умовах загрози життю і безпеці. Обґрунтовано, що емоційне вигоряння за таких умов слід розглядати не лише як наслідок перевантаження чи хронічного стресу, а як складний психічний феномен, що відображає виснаження адаптаційних ресурсів, порушення механізмів саморегуляції та системні зміни у структурі особистості. Розкрито сутність емоційного вигоряння в умовах екстремальності та його зв’язок із психологічною дезадаптацією, втратою особистісної цілісності, трансформацією ціннісно-смислової сфери та деформацією ідентичності. Визначено його прояви на емоційному, когнітивному, поведінковому та ціннісно-смисловому рівнях. Окреслено основні психологічні механізми формування емоційного вигоряння: хронічний стрес, фрустрацію базових потреб у безпеці та підтримці, порушення саморегуляції, виснаження психофізіологічних ресурсів і зниження резильєнтності. Запропоновано авторську циклічно-системну модель розвитку емоційного вигоряння, що відображає його перехід від стресового виснаження до системних змін особистості, особистісної деформації та психологічної дезадаптації. Наголошено на необхідності міждисциплінарного вивчення цього феномену та розроблення ефективних стратегій психологічної підтримки особистості в екстремальних умовах

Посилання

Freudenberger H. Staff burnout. Journal of Social Issues. 1974. № 30. P. 159–165. DOI: 10.1111/j.1540-4560.1974.tb00706.x

Maslach C., Jackson S. E. The measurement of experienced burnout. Journal of Occupational Behavior. 1981. № 2. P. 99–113.

DOI: 10.1002/job.4030020205

Bianchi R., Schonfeld I. S. Burnout is associated with a depressive cognitive style. Personality and Individual Differences.

№ 100. P. 1–5. DOI: 10.1016/j.paid.2016.01.008

Egan L. A., Park H. R., Lam J., Gatt J. M. Resilience to Stress and Adversity: A Narrative Review of the Role of Positive Affect,

Psychology. Research and Behavior Management. № 17. 2014. P. 2011–2038. DOI: 10.2147/PRBM.S391403

France K. D., Evans G. W., Brody G. H., Doan S. N. Cost of resilience: Childhood poverty, mental health, and chronic

physiological stress. Psychoneuroendocrinology. 2022. Vol. 144. P. 105872. DOI: 10.1016/J.PSYNEUEN.2022.105872

Lazarus R. S., Folkman S. Stress, appraisal, and coping. New York: Springer, 1984.

Frankl V. E. Man’s search for meaning. Boston: Beacon Press, 2006.

Yalom I. Existential psychotherapy. New York: Basic Books, 1980.

Fink G. Stress Neuroendocrinology: Highlights and Controversies. Stress: Neu roendocrinology and Neurobiology. Handbook

of Stress Series. 2017. Vol. 2. 1–13. DOI: 10.1016/B978-0-12-802175-0.00001-2

Favoretto C. A., Nunes Y. C., Macedo G. C., Lopes J. S. R., Quadros I. M. H. Chronic social defeat stress: Impacts on ethanolinduced

stimulation, corticosterone response, and brain monoamine levels. Journal of Psychopharmacology. 2020. 34 (4). P. 412–419.

DOI: 10.1177/0269881119900983

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-21

Номер

Розділ

Статті