ФЕНОМЕН СУЇЦИДАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ: ВІД КЛАСИЧНИХ КОНЦЕПЦІЙ ДО СУЧАСНИХ ВИКЛИКІВ

Анотація

Стаття присвячена комплексному аналізу феномена суїцидальної поведінки, що постає одним із найгостріших викликів для сучасної України в умовах воєнного стану, соціальної нестабільності та психоемоційної напруги суспільства. Актуальність проблеми зумовлена підвищенням рівня стресу, травматизації та втрати відчуття безпеки, що суттєво впливає на психічне здоров’я населення. У статті здійснено ретроспективний огляд фундаментальних психологічних і соціологічних теорій, які сформували підґрунтя сучасної суїцидології. Розглянуто соціологічний підхід Е. Дюркгейма, який наголошував на ролі соціальної інтеграції та регуляції у виникненні суїцидальних тенденцій, а також психоаналітичні ідеї З. Фройда, що трактують суїцид як прояв внутрішньоособистісного конфлікту та боротьби інстинктів життя і смерті. Особливу увагу приділено мотиваційним аспектам суїцидальної поведінки. Проаналізовано концепції А. Адлера про прагнення подолати комплекс неповноцінності, К. Юнга – про символічну трансформацію особистості, К. Хорні – про роль базисної тривоги та міжособистісних конфліктів. Окремо розглянуто трикомпонентну модель К. Меннінгера, що пояснює мотивацію суїциду через поєднання бажань померти, вбити та бути вбитим. Висвітлено практичні аспекти сучасної суїцидології, зокрема «ключі до суїциду» Е. Шнейдмана, які сприяють ранньому виявленню ризику та своєчасній психологічній допомозі. Також підкреслено значення факторів самотності й соціальної дезорієнтації, описаних Н. Фарбероу. Окрему увагу приділено науковим напрацюванням українських дослідників (Р. Федоренко, В. Москалець, К. Аймедов), які розглядають суїцид як динамічний кризовий процес, що включає мотиваційний, афективний і виконавчий компоненти. Таким чином, стаття спрямована на поглиблення розуміння психологічних механізмів суїцидальної поведінки та визначення ефективних стратегій її профілактики і психосоціальної підтримки