ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОГРАМИ МУЗИКОПРОФІЛАКТИКИ ТРИВОГИ, ДЕПРЕСІЇ ТА СТРЕСУ У СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ ДЛЯ ЗМІЦНЕННЯ РЕЗИЛІЄНТНОСТІ ПІД ЧАС ВІЙНИ В УКРАЇНІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2005/2025-2.10Ключові слова:
музикопрофілактика, тривога, депресія, стрес, резилієнтність, студенти, війнаАнотація
У статті представлено результати дослідження ефективності авторської програми рецептивної музикопрофілактики для зниження рівнів тривоги, депресії, стресу та підвищення резилієнтності серед студентів-медиків в умовах воєнного стану в Україні. Психічне здоров’я студентської молоді зазнає значного негативного впливу внаслідок інтенсивного навчання, високих академічних вимог, а також хронічного стресу, пов’язаного з воєнними діями. У цих умовах особливої актуальності набувають доступні психологічні засоби підтримки психоемоційного стану. Одним із таких засобів є прослуховування музики, яке сприяє емоційній саморегуляції, релаксації та зміцненню адаптаційних механізмів. У дослідженні взяли участь 46 студентів 4-го курсу Дніпровського державного медичного університету, розподілених на дві групи (студенти спеціальностей «Стоматологія» та «Медицина»). Програма рецептивної музикопрофілактики складалась із 6 днів активного прослуховування музичних творів протягом 6–15 хвилин, спеціально підібраних у пакети для кожного дня, які містили в собі фрагменти класичної музики (3 пакети для 1-го, 2-го та 3-го днів), звуків природи (1 пакет для 4-го дня), джазу (1 пакет для 5-го дня) та прогресивного року (1 пакет для 6-го дня). Оцінка ефективності програми здійснювалася за допомогою таких шкал: шкали депресії, тривоги та стресу (Depression Anxiety Stress Scales, DASS-21), короткої шкали резилієнтності (The Brief Resilience Scale, BRS), візуальної аналогової шкали (ВАШ). Результати свідчать про позитивну динаміку суб’єктивного психоемоційного стану учасників, зокрема зниження тривоги, стресу та покращення емоційного самопочуття. Статистично значущих відмінностей між групами не виявлено, але загальна тенденція демонструє потенційну ефективність музикопрофілактики як простого, безпечного й доступного інструменту психопрофілактики для підвищення резилієнтності студентів-медиків в умовах тривалого стресу. Подальші дослідження з більшим обсягом вибірки та більшою тривалістю програми музикопрофілактики необхідні для детальнішого аналізу впливу музики на психічне здоров’я молоді в умовах війни.
Посилання
McKerrow I., Carney P. A., Caretta-Weyer H., et al. Trends in medical students’ stress, physical, and emotional health throughout training. Medical Education Online. 2020. Vol. 25, No. 1. P. 1709278.
Improving stress management, anxiety, and mental well-being in medical students through an online Mindfulness-Based Intervention: a randomized study – PubMed: URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/37217666/ (accessed: 02.05.25).
Виноградова-Аник О., Лук’яненко І. Порушення сну та їхній зв’язок з академічною успішністю здобувачів медичної освіти в умовах воєнного стану. Медицина та фармація: освітні дискурси. 2025. № 1. C. 20–24.
Гиндич А., Дзеружинська Н. Психічне здоров’я студентів, які постраждали від війни: коморбідність, якість життя та терапевтичні стратегії. Psychosomatic Medicine and General Practice. 2024. Vol. 9, No. 4.
de Witte M., Pinho A. da S., Stams G.-J., et al. Music therapy for stress reduction: a systematic review and meta-analysis. Health Psychology Review. 2022. Vol. 16, No. 1. P. 134–159.
Algailani U.F., Tigabu B.M., Rahim Y.R., et al. The Impact of Music on Stress Reduction and Academic Performance of Dental Students. Cureus. 2023. Vol. 15, No. 10. P. e46554.
Шуляр В. Методичні стратегії і тактики валеологізації сучасного уроку літератури/заняття з літератури (стаття четверта): музикотерапія як педагогічна інновація в системі літературної освіти. Вересень. 2022. № 1 (92).
Крет М., Левчук Н. Музикотерапія як чинник впливу на психоемоційний стан особистості. New pedagogical thought. 2021. № 106 (2). C. 164–168.
Ahmed O., Faisal R.A., Alim S.M.A.H.M., et al. The psychometric properties of the Depression Anxiety Stress Scale-21 (DASS-21) Bangla version. Acta Psychologica. 2022. Vol. 223. P. 103509.
Smith B.W., Dalen J., Wiggins K., et al. The brief resilience scale: assessing the ability to bounce back. International Journal of Behavioral Medicine. 2008. Vol. 15, No. 3. P. 194–200.
Validation of visual analogue scale for anxiety (VAS-A) in preanesthesia evaluation – PubMed: URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/23860442/ (accessed: 02.05.25).
The Universal Declaration on Bioethics and Human Rights. International Social Science Journal. 2005. Vol. 57, No. 186. P. 745–753.
World Medical Association. World Medical Association Declaration of Helsinki: ethical principles for medical research involving human subjects. JAMA. 2013. Vol. 310, No. 20. P. 2191–2194.
Torres D., Normando D. Biostatistics: essential concepts for the clinician. Dental Press Journal of Orthodontics. 2021. Vol. 26, No. 1. P. e21spe1.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Вікторія Вікторівна Огоренко, Тамара Йосипівна Шустерман, Алла Євгенівна Ніколенко, Віктор Олександрович Кокашинський

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.