ДОСЛІДЖЕННЯ ТРИВОЖНОСТІ В ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ПЕРІОД ВОЄННОГО СТАНУ

Анотація

У статті представлено результати теоретичного аналізу проблеми тривожності в дітей старшого дошкільного віку в умовах воєнного стану. Підкреслено, що дошкільний період є чутливим етапом розвитку, під час якого формуються базові емоційні й соціальні навички, почуття безпеки та довіри до світу. Воєнні дії, вимушені міграції, втрата стабільного середовища та розлука з близькими є потужними психотравмувальними чинниками, які порушують адаптаційні механізми дитини. Проаналізовано сучасні дослідження, які підтверджують, що хронічна тривожність у дошкільників може призводити до формування тривожних розладів, депресій, посттравматичного стресового розладу, негативно впливати на емоційну стабільність та подальший особистісний розвиток. Установлено, що тривожність у дітей проявляється на емоційному (страх, дратівливість, емоційна нестабільність), поведінковому (розлади сну, уникання соціальних контактів, регресивні реакції) та когнітивному рівнях (труднощі концентрації, постійне відчуття небезпеки). Особливо значущими факторами, що знижують рівень тривожності, є емоційна стабільність батьків, збереження сімейних ритуалів, наявність соціальної підтримки та контакт з вихователями, здатними гарантувати атмосферу безпеки. Результати аналізу підтверджують, що успішна адаптація дітей дошкільного віку в умовах війни можлива лише за умови системної психоемоційної підтримки, яка містить комплекс заходів: ігрову та арттерапію, казкотерапію, розвиток емоційного інтелекту, роботу з батьками та педагогами. Наголошено на необхідності ранньої діагностики та своєчасної психологічної інтервенції для запобігання формуванню хронічних тривожних розладів. Зроблено висновок, що формування «факторів стійкості» в дітей старшого дошкільного віку – стабільності, передбачуваності, емоційної підтримки, соціальних зв’язків та культурних ресурсів – є ключовим завданням сучасної психології та педагогіки в період воєнного стану.