ОСОБЛИВОСТІ ПРОФІЛЮ ПСИХОПАТОЛОГІЧНИХ ПРОЯВІВ У ПАЦІЄНТІВ З ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ ГАСТРОІНТЕСТИНАЛЬНИМИ ТА СОМАТОФОРМНИМИ РОЗЛАДАМИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2005/2026-1.40Ключові слова:
функціональні гастроінтестинальні розлади, синдром подразненого кишечника, соматоформні розлади, психопатологічні симптоми, соматизація, тривога, депресіяАнотація
У статті представлені особливості прояву основних категорій психопатологічних порушень в контингентах пацієнтів з функціональними гастроінтестинальними розладами та соматоформними розладами. Дослідження проведено у проспективному дизайні. Група дослідження 1 (ГД1) включала в себе 21 пацієнта з діагнозом Синдром подразненого кишечника. Група дослідження 2 (ГД2) включала в себе 24 пацієнти з непсихотичною психопатологією, у яких основним клінічним проявом розладу були симптоми порушення функції ШКТ аналогічні до проявів ФГР. Група порівняння (ГП) складалася з 49 осіб, що взяли участь у дослідженні як волонтери. Основним методом дослідження є SCL-90-R. Результати дослідження демонструють, що кількісно загальний профіль психопатологічних проявів в ГД1 в цілому співпадає з таким в ГД2 та демонструє відносно високі рівні за категоріями SOM, O-C, DEP та ANX. У ГД1 показники за доменами SOM (p=0,03), ANX (p<0,01) та PSY (p=0,02) були вищими. Показник GSI не демонструє статистично значущих відмінностей. Встановлено, що обидві клінічні групи статистично значущо відрізнялися від здорових добровольців за всіма категоріями проявів. Результати якісного порівняння ГД1 та ГД2 демонструють, що кількість випадків вираженого прояву психопатологічних порушень (середнє значення >2 балів), та, що важливо, профіль (тобто частота таких випадків в окремих категоріях), а також кількість випадків відповідної загальної важкості симптомів (GSI) є аналогічним. Єдиним виключенням з даного спостереження є частота випадків вираженого прояву явищ психотизму (PSY), яка є нижчою в ГД2. Таким чином, встановлено, що обидві групи дослідження мають статистично більш виражені прояви психопатологічних порушень за більшістю доменів SCL-90-R, ніж контроль. Результати порівняння ГД1 та ГД2 демонструють, що кількість випадків вираженого прояву психопатологічних порушень та профіль, а також кількість випадків відповідної GSI є аналогічним.
Посилання
Goodoory V. C., Ng C. E., Black C. J., Ford A. C. Impact of Rome IV irritable bowel syndrome on work and activities of daily living. Alimentary Pharmacology & Therapeutics. 2022. Vol. 56(5). P. 844–856. DOI: https://doi.org/10.1111/apt.17132
Grover M., Drossman D. A. Centrally acting therapies for irritable bowel syndrome. Gastroenterology Clinics of North America. 2011. Vol. 40(1). P. 183–206. DOI: https://doi.org/10.1016/j.gtc.2010.12.003
Zamani M., Alizadeh-Tabari S., Zamani V. Systematic review with meta-analysis: the prevalence of anxiety and depression in patients with irritable bowel syndrome. Alimentary Pharmacology & Therapeutics. 2019. Vol. 50(2). P. 132–143. DOI: https://doi.org/10.1111/apt.15325
Ng Q. X., Soh A. Y. S., Loke W., Venkatanarayanan N., Lim D. Y., Yeo W. S. Systematic review with meta-analysis: The association between post-traumatic stress disorder and irritable bowel syndrome. Journal of Gastroenterology and Hepatology. 2019. Vol. 34(1). P. 68–73. DOI: https://doi.org/10.1111/jgh.14446
Takajo T., Tomita K., Tsuchihashi H., Enomoto S., Tanichi M., Toda H., Okada Y., Furuhashi H., Sugihara N., Wada A., Horiuchi K., Inaba K., Hanawa Y., Shibuya N., Shirakabe K., Higashiyama M., Kurihara C., Watanabe C., Komoto S., Nagao S., et al. Depression promotes the onset of irritable bowel syndrome through unique dysbiosis in rats. Gut and Liver. 2019. Vol. 13(3). P. 325–332. DOI: https://doi.org/10.5009/gnl18296
Koloski N. A., Jones M., Kalantar J., Weltman M., Zaguirre J., Talley N. J. The brain–gut pathway in functional gastrointestinal disorders is bidirectional: a 12-year prospective population-based study. Gut. 2012. Vol. 61(9). P. 1284–1290. DOI: https://doi.org/10.1136/gutjnl-2011-300474
Koloski N., Holtmann G., Talley N. J. Is there a causal link between psychological disorders and functional gastrointestinal disorders? Expert Review of Gastroenterology & Hepatology. 2020. Vol. 14(11). P. 1047–1059. DOI: https://doi.org/10.1080/17474124.2020.1801414
Nikolova V. L., Pelton L., Moulton C. D., Zorzato D., Cleare A. J., Young A. H., Stone J. M. The prevalence and incidence of irritable bowel syndrome and inflammatory bowel disease in depression and bipolar disorder: a systematic review and meta-analysis. Psychosomatic Medicine. 2022. Vol. 84(3). P. 313–324.
Eijsbouts C., Zheng T., Kennedy N. A., Bonfiglio F., Anderson C. A., Moutsianas L., Holliday J., Shi J., Shringarpure S., 23andMe Research Team, Voda A. I., Bellygenes Initiative, Farrugia G., Franke A., Hübenthal M., Abecasis G., Zawistowski M., Skogholt A. H., Ness-Jensen E., Hveem K., et al. Genome-wide analysis of 53,400 people with irritable bowel syndrome highlights shared genetic pathways with mood and anxiety disorders. Nature Genetics. 2021. Vol. 53(11). P. 1543–1552. DOI: https://doi.org/10.1038/s41588-021-00950-8
Margolis K. G., Cryan J. F., Mayer E. A. The microbiota–gut–brain axis: from motility to mood. Gastroenterology. 2021. Vol. 160(5). P. 1486–1501. DOI: https://doi.org/10.1053/j.gastro.2020.10.066
Lee H. S. Irritable bowel syndrome or psychiatric disorders: which comes first? Journal of Neurogastroenterology and Motility. 2022. Vol. 28(3). P. 335–336. DOI: https://doi.org/10.5056/jnm22065
Derogatis L. R. SCL-90-R: Administration, scoring and procedures manual. 3rd ed. Minneapolis, MN: NCS Pearson; 1994.
Likert R. A technique for the measurement of attitudes. Archives of Psychology. 1932. Vol. 140. P. 5–53.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
