ПРОФЕСІЙНЕ ВИГОРАННЯ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ПЕРВИННОЇ ЛАНКИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-2005/2026-1.28

Ключові слова:

професійне вигорання, медичні працівники, первинна медична допомога, емоційне виснаження, профілактика

Анотація

У статті розглядаються психологічні передумови, чинники та прояви професійного вигорання в медичних працівників первинної ланки. Проаналізовано особливості професійної діяльності медичних працівників, що впливають на розвиток емоційного виснаження та втоми від співчуття. Розглянуто сучасні підходи до профілактики та подолання вигорання в системі охорони здоров’я. Мета дослідження – визначити рівень професійного вигорання медичних працівників первинної ланки охорони здоров’я та ідентифікувати основні потреби у профілактичних заходах. У процесі дослідження авторами використано Copenhagen Burnout Inventory (CBI) – скорочену версію в поєднанні з авторською анкетою. Дослідження проводилося у форматі тренінгів та індивідуальних консультацій. Отримані результати показали високу поширеність синдрому професійного вигорання серед медичних працівників первинної ланки в Україні. Показник загального вигорання на рівні 48,82% свідчить про те, що майже половина опитаних перебуває у стані помірного виснаження, а 4,1% – у критичному стані, що потребує термінової професійної допомоги. Найвищі показники зафіксовані за шкалою особистого вигорання (M = 58,79%). Проведене дослідження також показало, що досвід роботи у кризових ситуаціях не виявив значущого впливу на рівень вигорання. Це може свідчити про те, що сучасні медичні працівники первинної ланки стикаються із хронічним стресом незалежно від специфіки своєї практики. Водночас це може вказувати на неналежну підготовку та відсутність ефективних копінг-стратегій у всіх групах медиків. Висновки: медичні працівники первинної ланки демонструють значущі ознаки професійного виснаження, що потребує системної профілактичної роботи з акцентом на методах відновлення ресурсного стану та технік самодопомоги; найбільш вираженим є особисте вигорання, що вказує на необхідність комплексного підходу до профілактики, який ураховує не лише професійні, але й особистісні та соціальні фактори.

Посилання

Ассонов Д. Емоційне вигорання медичних працівників: моделі, фактори ризику та протективні фактори. НейроNEWS: психоневрологія й нейропсихіатрія. 2021. № 10 (131). С. 28–33. DOI: 10.26766/pmgp.v6i2.295

Гільман А., Колопельник Т. Психологічні особливості професійного вигорання лікарів в умовах війни. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2025. № 3. С. 95–104. DOI: 10.11603/1681-2786.2025.3.15650

Кавецька Н., Андрейчин С., Ярема Н. Професійне вигорання серед медичних працівників: психологічні аспекти. Медична освіта. 2020. № 4. С. 27–31. DOI: 10.11603/me.2414-5998.2020.4.11654

Русанов В. Професійне вигорання медичних працівників в умовах війни: історичний аналіз, сучасні дослідження та авторське визначення. Психосоматична медицина та загальна практика. 2024. Т. 9. № 3. С. 1–13. DOI: 10.26766/pmgp.v9i3.529

Maslach C., Leiter M.P. Understanding the burnout experience: recent research and its implications for psychiatry. World Psychiatry. 2016. № 15 (2). P. 103–111. DOI: 10.1002/wps.20311

World Health Organization. International Classification of Diseases, 11th Revision (ICD-11). Geneva : WHO, 2019.

Rotenstein L.S., Torre M., Ramos M.A., et al. Prevalence of burnout among physicians: a systematic review. JAMA. 2018. № 320 (11). P. 1131–1150. DOI: 10.1001/jama.2018.12777

Salvagioni D.A.J., Melanda F.N., Mesas A.E., et al. Physical, psychological and occupational consequences of job burnout: A systematic review of prospective studies. PLoS ONE. 2017. № 12 (10). P. e0185781. DOI: 10.1371/journal.pone.0185781

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-12

Номер

Розділ

Статті