THEORETICAL MODEL OF STUDYING THE PSYCHOLOGICAL WELL-BEING OF MILITARY CHAPLAINS AND STRATEGIES FOR ITS MAINTENANCE IN WARTIME CONDITIONS
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2005/2025-3.17Keywords:
military chaplains, psychological well-being, resilience, resource-oriented coping, spiritual and psychological strategies, moral injury (trauma), war-related traumatic factors, burnoutAbstract
The relevance of the study is determined by the establishment of the chaplaincy service in the security sector of Ukraine and the involvement of chaplains in performing official duties of providing spiritual and psychological assistance to servicemen of the Armed Forces of Ukraine under the influence of war-related destructive factors on their psychological well-being. At the same time, there is a lack of scientific research and practical developments aimed at ensuring their psychological well-being in these conditions. The purpose of the article is to develop a theoretical model for studying the psychological well-being (PWB) of chaplains, which would take into account both destructive and constructive factors influencing their PWB in wartime conditions, as well as strategies for its maintenance. The article analyzes and systematizes the main findings of domestic and foreign studies of PWB in conditions of peace and war. Based on this analysis, a theoretical research model has been developed, the central component of which is the PWB of chaplains according to C. Ryff’s scales. The model incorporates a set of destructive and constructive influencing factors. Among the destructive factors, the following are distinguished: symptoms of traumatic stress states (TSSS), professional burnout, and moral injury. The constructive factors include resilience, resourceoriented coping, and positive religious coping. Particular attention in the theoretical model is paid to strategies for ensuring PWB in wartime conditions. Their classification and systematization have been developed from the perspective of direct and indirect influence on chaplains’ PWB. In addition, in accordance with the general psychological dimensions of personality, individualpsychological and socio-psychological strategies are distinguished, and in terms of the mode of spiritual-psychological support – secular and religious ones, which are considered in their interaction. Conclusions. The developed theoretical model makes it possible to comprehensively study the PWB of chaplains, taking into account destructive and positive influencing factors, as well as strategies for its maintenance in wartime conditions.
References
Про службу військового капеланства : Закон України від 30 листоп. 2021 р. № 1915-ІХ. Дата оновлення: 19.03.2022. URL: https://cutt.ly/rF4hOFv.
Seligman M. E. Flourish: A visionary new understanding of happiness and well-being. New York: Simon & Schuster. 2011.
Diener E., Lucas, R. E., Oishi, S. Advances and open questions in the science of subjective well-being. Collabra: Psychology. 2018. № 4 (1). P. 15–49. https://doi.org/10.1525/collabra.115
Park N., & Peterson, C. Character strengths: Research and practice. Journal of College and Character. 2009. № 0(4). P.1–10. https://doi.org/10.2202/1940-1639.1042
Ryff C. D. Happiness is everything, or is it? Explorations on the meaning of psychological well-being. Journal of Personality and Social Psychology. 1989. № 57 (6). P. 1069–1081. https://doi.org/10.1037/0022-3514.57.6.1069
Духневич В. М. Психологічне благополуччя професіонала як умова його ефективної діяльності (на прикладі професії психолога). Київ : КНУ імені Т. Шевченка. 2002.
Найдьонова Л. А. Психологічне благополуччя людини. Директор школи. Україна. 2007. № 2. C. 10–19.
Карсканова С. В. Опитувальник «Шкали психологічного благополуччя» К. Ріфф: процес та результати адаптації. Практична психологія та соціальна робота. 2011. №. С. 1–10.
Кокун О. М., Агаєв Н. А., Пішко І. О., Лозінська Н. С., Остапчук В. В. Психологічна робота з військовослужбовцями-учасниками АТО на етапі відновлення : Методичний посібник. Київ : НДЦ ГП ЗСУ. 2017.
Frey B. S. Well-being and war. International Review of Economics. 2012. № 59 (4). P. 363–375. https://doi.org/10.1007/s12232-012-0156-1
Weinberg M., Harel H., Shamani M., Or-Chen K., Ron P., Gil S. War and well-being: The association between forgiveness, social support, PTSD, and well-being. Social Work. 2017. № 62 (4). P. 341–348. https://doi.org/10.1093/sw/swx036
Сердюк Л. З. Структура та функція психологічного благополуччя особистості. Актуальні проблеми психології: збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. 2017. № 5. С. 124–133.
Титаренко Т. М. Способи підвищення психологічного благополуччя особистості, що пережила травму. Психологія: теорія і практика. 2018. № 1(1). С. 112–119.
Данильченко Т. В. Психологія суб’єктивного соціального благополуччя : дис. … д-ра психол. наук. Київ : КНУ імені Т. Шевченка. 2018. 435 с.
Карамушка Л. М., Дзюба Т. М. Феномен «здоров’я» як актуальний напрям досліджень в організаційній психології. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2019. № 1(16). С. 22–33.
Дворник М. С. Психологічне благополуччя особистості під час переходу від війни до миру. Scientific Studios on Social and Political Psychology. 2020. Вип. 26 (1). С. 79–87. https://doi.org/10.33120/ssj.vi45(48).144
Дорожкін В. Р., Лазоренко Б. П. Посттравматичні стресові стани та психологічне благополуччя працівниць освіти прифронтових і деокупованих територій. Журнал сучасної психології. 2024. № 1. С. 32–45.
Лазоренко Б., Дубровинський Г. Психологічний добробут курсантів військових психологів: рівні травмівного ураження та стратегії забезпечення. Вісник Національного університету оборони України. 2024. № 80 (4). С. 77–87.
Smith-MacDonald L. A., Morin J. S., Brémault-Phillips S. Spiritual dimensions of moral injury: Contributions of mental health chaplains in the Canadian Armed Forces. Frontiers in Psychiatry. 2018. Vol. 9. P. 1–7. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2018.00592
Лазос Г. П. Резільєнтність: концептуалізація понять, огляд сучасних досліджень. Актуальні проблеми психології. Консультативна психологія і психотерапія. 2018. № 14 (3). С. 26–64.
П’янківська Л. Особливості прояву резильєнтності у студентів в умовах воєнного часу. Перспективи та інновації науки. 2023. № 10 (28). С. 311–324.
Креденцер О. В., Сергієнко Д. С. Резильєнтність як чинник суб’єктивного благополуччя психологів в умовах війни. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2024. № 32 (2). С. 85–95.
Lahad, M., Leykin, D. The integrative model of resiliency: The “BASIC Ph” model. In Resiliency: Enhancing coping with crisis and terrorism (pp. 71–91). Amsterdam: Springer. 2015.
Гавриловська К. П. Модель BASIC Ph у роботі психолога. У Розвиток обдарованої особистості в освітньому просторі: ціннісний вимір: тези доповідей Х наук.-практ. семінару (с. 14–15). Київ. 2020.
Микитенко Р., Грищенкова О., Золоторьов П., Косолапов О., Гончар Ю. Застосування моделі BASIC Ph в програмі психоневрологічної реабілітації учасників бойових дій. Молодий вчений. 2020. № 6 (82). С. 65–69.
Титаренко Т. М. Особистість перед викликами війни: психологічні наслідки травматизації. Проблеми політичної психології. 2017. № 5 (19). С. 3–10.
Дворник М. С. (Ред.). Здоровий спосіб життя в умовах війни: соціально-психологічний підхід: монографія. Київ : ІСПП НАПН України. 2024. URL: https://personlab.ucoz.ua/_ld/0/54_Dvornyk-mono-24.pdf.
Лазоренко Б. Стратегії здорового способу життя комбатантів і волонтерів в умовах війни. Проблеми політичної психології. 2022. № 12. С. 162–172.
Лазоренко Б. Стратегії забезпечення психологічного добробуту курсанток–військових психологів в умовах війни. Проблеми політичної психології. 2024. № 13. С. 150–165.
Грабовська С., Єсип М. Я. Проблема копінгу в сучасних психологічних дослідженнях. Соціогуманітарні проблеми людини. 2010. № 4, С. 125–133.
Smith-MacDonald, L., Norris J. M., Raffin-Bouchal S., Sinclair S. Spirituality and mental well-being in combat veterans: A systematic review. Military Medicine. 2017. № 182 (11–12), P. 1920–1940. https://doi.org/10.7205/MILMED-D-17-00099
Pargament K. I., Feuille M., Burdzy D. The brief RCOPE: Current psychometric status of a short measure of religious coping. Religions. 2011. № 2 (1). С. 51–76. https://doi.org/10.3390/rel2010051
