ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕЖИВАННЯ ПРОВИНИ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИМИ ОСОБАМИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2005/2025-3.25Ключові слова:
провина, внутрішньо переміщені особи, психоемоційні порушення, депресія, емоційна регуляція, самозвинувачення, психологічна підтримка, психотехнології емоційної регуляції, психокорекційні тренінги, копінг-стратегіїАнотація
Статтю присвячено комплексному емпіричному дослідженню психологічних особливостей переживання провини внутрішньо переміщеними особами в умовах війни в Україні. Актуальність дослідження зумовлена масштабами вимушеного переміщення цивільного населення та критичною необхідністю розуміння специфічних механізмів формування психоемоційних порушень у цієї категорії осіб для розробки ефективних програм психологічної підтримки. Теоретичною основою дослідження стали сучасні концепції самоусвідомлених емоцій, які розглядають провину як складний багатокомпонентний феномен, що містить когнітивні, афективні та поведінкові аспекти. Аналіз літератури вказав на значущі кореляції між інтенсивністю переживання провини та демографічними характеристиками людини (стать, вік, наявність дітей), а також її тісний взаємозв’язок з депресивними, тривожними та психосоматичними розладами. Мета дослідження – комплексне вивчення особливостей переживання почуття провини у вимушено переміщених осіб, визначення його взаємозв’язків із демографічними характеристиками та іншими психоемоційними станами. Ідентифіковано специфічні групи ризику щодо інтенсивного переживання провини: особи з досвідом багаторазового переміщення демонструють найвищі показники провини та супутніх порушень через кумулятивний ефект повторної травматизації; жінки виявляють статистично значущо вищу схильність до переживання провини порівняно з чоловіками відповідно до гендерних особливостей емоційного реагування; батьки неповнолітніх дітей становлять особливо вразливу групу через ускладнення переживання провини відчуттям відповідальності за безпеку дітей. Результати дослідження обґрунтовують нагальну необхідність створення спеціалізованих програм психологічної підтримки для внутрішньо переміщених осіб, які повинні містити: цілеспрямовану роботу з феноменом провини через техніки когнітивно-поведінкової терапії для корекції дисфункціональних переконань; психотехнологій емоційної регуляції з використанням доказових методів; відновлення адаптивних копінг- стратегій для подолання астенічних проявів.
Посилання
Ананова І. В. Типологія переживання почуття провини. Збірник наукових праць «Проблеми сучасної психології», 2017. № 37. С. 18–31.
Ананова І., Ващенко І. Особистісні особливості, що визначають схильність до переживання почуття провини. Збірник наукових праць «Проблеми сучасної психології», 2016. № 34. С. 31–45.
Горецька О. В. Переживання почуття провини в умовах війни. Наука ІІІ тисячоліття : пошуки, проблеми, перспективи розвитку : матеріали VІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (20–21 квітня 2023 року) : збірник тез. Запоріжжя : БДПУ, 2023. С. 103–107.
Іванченко О. С. Актуальні проблеми психокорекції переживання провини як моральної емоції. Проблеми екстремальної та кризової психології. 2014. Вип. 15. С. 70–78.
Квятковська К. А, Василенко О. М. Психологічні проблеми внутрішньо переміщених осіб в Україні. Науковий пошук молодих дослідників : збірник наукових праць студентів / за ред О. Л. Караман ; ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка». 2023. № 2. С. 194–198.
Кудінова, М. Кожанова, Д. Психологічні особливості внутрішньо переміщених осіб: теоретичний аналіз проблеми. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, 2024. № 2 (63), С. 17–24.
Цільмак О. М., Шмаленко Ю. І., Мілорадова Н. Е., Гарькавець С. О. та ін. Психологія емоцій та почуттів: підручник. за загальною ред. О. М. Цільмак, Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2024. 420 с.
Abbasi NUH, Iqbal M, Yan Y, Mubarik S, Nadeem M, Turan MB, Younas R. Shame and guilt activations: Associations and sociodemographic differences among ploysubstance abusers. Front Psychiatry. 2022 Oct 21;13:1021876. https://doi.org/10.3389/fpsyt.2022.1021876
David A. Clark, Aaron T. Beck, Cognitive theory and therapy of anxiety and depression: Convergence with neurobiological findings, Trends in Cognitive Sciences, Volume 14, Issue 9, 2010, Pages 418–424, https://doi.org/10.1016/j.tics.2010.06.007
Han, J., Jeong, S., Hur, T., Kim, M. How women differently felt guilt from men in Korea: Focusing on the influence of demographic factors and leisure motivation. Health Care for Women International, 2020. 44(1), 28-45. https://doi.org/10.1080/07399332.2020.1743995
Muris, P., Meesters, C., Heijmans, J., van Hulten, S., Kaanen, L., Oerlemans, B., Stikkelbroeck, T., & Tielemans, T. (2016). Lack of guilt, guilt, and shame: A multi-informant study on the relations between self-conscious emotions and psychopathology in clinically referred children and adolescents. European Child & Adolescent Psychiatry, 25(4), 383-396. https://doi.org/10.1007/s00787-015-0749-6
Oh, H., Lee, D. G., Cho, H. The differential roles of shame and guilt in the relationship between self-discrepancy and psychological maladjustment. Frontiers in psychology, 2023. 14, 1215177. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1215177
Orth, U., Robins, R. W., Soto, C. J. Tracking the trajectory of shame, guilt, and pride across the life span. Journal of Personality and Social Psychology, 2010. 99(6), 1061-1071. https://doi.org/10.1037/a0021342;
Tracy, Jessica, Robins, Richard, Tangney, June. The Self-Conscious Emotions. Theory and Research. 2007. 1–512.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.



