СОЦІАЛЬНА ПІДТРИМКА ТА КОПІНГ-РЕСУРСИ В РЕГУЛЯЦІЇ ТРИВОЖНОСТІ МОЛОДІ

Анотація

Повномасштабна війна та запровадження воєнного стану в Україні зумовили тривале психосоціальне напруження й актуалізували проблему збереження психічного здоров’я молоді, яка проживає на території держави та функціонує в умовах хронічної невизначеності, загроз безпеці й порушення звичних соціальних зв’язків. Метою статті є дослідження ролі соціальної підтримки та копінг-ресурсів у регуляції тривожності молоді в умовах воєнного стану в Україні. Емпіричне дослідження здійснено на вибірці 68 осіб віком 18–24 років. Використано Госпітальну шкалу тривоги та депресії (HADS), Багатовимірну шкалу сприйманої соціальної підтримки (MSPSS) та тест BASIC Ph. Статистичну обробку проведено методами описової статистики та кореляційного аналізу (r-Пірсона). Виявлено значущий позитивний зв’язок між тривожністю та депресивними проявами (r=0,62; p≤0,01), що відображає інтегрований характер психоемоційного дистресу в молодому віці. Показники сприйманої соціальної підтримки мають стійкі негативні кореляції з тривожністю (загальна підтримка: r=–0,48; p≤0,01) і депресивними проявами (r=–0,50; p≤0,01); найвираженіший зв’язок для тривожності встановлено з підтримкою з боку друзів (r=–0,45; p≤0,01), що підкреслює значущість горизонтальних соціальних контактів у молодіжному середовищі. Афективний канал копінгу позитивно пов’язаний із тривожністю (r=0,44; p≤0,01), тоді як соціальний канал демонструє негативні зв’язки з тривожністю (r=–0,36; p≤0,01) і депресією (r=–0,40; p≤0,01) та позитивно корелює із загальною соціальною підтримкою (r=0,35; p≤0,01). Отримані результати підтверджують системну взаємодію соціальних ресурсів і копінг-механізмів у регуляції тривожності молоді та обґрунтовують доцільність комплексних профілактичних і корекційних програм, спрямованих на посилення підтримувальних соціальних мереж і розвиток адаптивних стратегій подолання стресу в умовах воєнного стану.