УСКЛАДНЕНЕ ГОРЮВАННЯ У ПРИЗМІ КОГНІТИВНО-ПОВЕДІНКОВОЇ, ГУМАНІСТИЧНО-ЕКЗИСТЕНЦІЙНОЇ ТА ПСИХОАНАЛІТИЧНОЇ ТРАДИЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2005/2026-1.32Ключові слова:
ускладнене горювання, розлад пролонгованого горювання, когнітивно-поведінкова терапія, гуманістично-екзистенційна терапія, психоаналітична / психодинамічна терапіяАнотація
Статтю присвячено теоретичному огляду феномену ускладненого/пролонгованого горювання, з порівнянням поглядів у когнітивно-поведінковій, гуманістично-екзистенційній і психоаналітичній традиціях. Зауважено горювання внаслідок особливих видів втрат. У разі травматичної втрати головною проблемою є диференціація її з посттравматичним стресовим розладом, де ключовими розрізненнями є зосередження на травматичній події, уникнення спогадів з обставинами смерті та сенсорний характер інтрузій за посттравматичного стресового розладу. Головними проблемними аспектами невизначеної втрати є незавершеність переживань, амбівалентність, коливаннями надія – відчай. Розглянуто лінійні моделі горювання, як-от моделі Кюблер-Росc, Паркеса – Боулбі, Горовіца, їхні основні недоліки, сучасний погляд на горювання як на унікальний нелінійний багатовимірний процес прийняття/інтеграції втрати, який критично залежить від культурального контексту, особистості людини, стосунків з померлим(ою), обставин смерті. Теоретичні моделі процесу горювання груповані у три кластери: когнітивно-поведінкові, гуманістично-екзистенційні, психоаналітичні. Ключовими теоретичними аспектами когнітивно-поведінкових моделей є недостатня інтеграція втрати з наявними автобіографічними знаннями, негативні переконання та помилкові інтерпретації, тривожне та депресивне уникання. Ключовими теоретичними аспектами гуманістично-екзистенійних моделей є порушення сенсотворення, ідентичності й екзистенційної інтеграції втрати. Ключовими теоретичними аспектами психоаналітичних моделей є порушення інтеграції втраченого об’єкта, амбівалентність динаміки любов – агресія, фіксація ідентифікації із втраченим об’єктом, порушення символізації, фіксація лібідо на втраченому об’єкті.
Посилання
6B42. Prolonged grief disorder. International statistical classification of diseases and related health problems. 11th ed. Geneva : WHO, 2025. URL: https://icd.who.int/browse/2025-01/mms/en#1183832314
Trauma – and stressor-related disorders. Diagnostic and statistical manual of mental disorders. 5th ed., text rev. Washington, DC : APA, 2022. DOI: 10.1176/appi.books.9780890425787
Ennis N., Bottomley J., Sawyer J., Moreland A.D., Rheingold A.A. Measuring grief in the context of traumatic loss: A systematic review of assessment instruments. Trauma, Violence, & Abuse. 2023. Vol. 24. № 4. P. 2346–2362. DOI: 10.1177/15248380221093694
Pearlman L.A., Wortman C.B., Feuer C.A., Farber C.H., Rando T.A. Treating traumatic bereavement. New York : Guilford Press, 2014.
Djelantik A.A.A.J., Smid G.E., Mroz A., Kleber R.J., Boelen P.A. The prevalence of prolonged grief disorder in bereaved individuals following unnatural losses: Systematic review and meta-regression analysis. Journal of Affective Disorders. 2020. Vol. 265. P. 146–156. DOI: 10.1016/j.jad.2020.01.034
Jann P., Netzer J., Hecker T. Traumatic loss: A systematic review of potential risk factors differentiating between posttraumatic stress disorder and prolonged grief disorder. European Journal of Psychotraumatology. 2024. Vol. 15. № 1. Art. 2371762. DOI: 10.1080/20008066.2024.2371762
Eisma M.C. Prevalence rates of prolonged grief disorder are overestimated. European Journal of Psychotraumatology. 2025. Vol. 16. № 1. DOI: 10.1080/20008066.2025.2520634
Boss P. Ambiguous loss: Learning to live with unresolved grief. Cambridge, MA : Harvard University Press, 2000.
Фомич М. Теоретична модель невизначеної втрати внаслідок насильницького зникнення. Disaster and Crisis Psychology Problems. 2025. Т. 9. № 1. С. 157–170. DOI: 10.52363/dcpp-2025.1.13
Disenfranchised grief: Recognizing hidden sorrow / ed. K.J. Doka. Lexington : Lexington Books, 1989.
Rando T.A. Loss and anticipatory grief. New York : Free Press, 1986.
Lundorff M., Holmgren H., Zachariae R., Farver-Vestergaard I., O’Connor M. Prevalence of prolonged grief disorder in adult bereavement: A systematic review and meta-analysis. Journal of Affective Disorders. 2017. Vol. 212. P. 138–149. DOI: 10.1016/j.jad.2017.01.030
Boelen P.A., Lenferink L.I.M. Comparison of six proposed diagnostic criteria sets for disturbed grief. Psychiatry Research. 2020. Vol. 285. Art. 112786. DOI: 10.1016/j.psychres.2020.112786
Corr C.A. The “five stages” in coping with dying and bereavement: Strengths, weaknesses and some alternatives. Mortality. 2019. Vol. 24. № 4. P. 1–13. DOI: 10.1080/13576275.2018.1527826
Parkes C.M., Prigerson H.G. Bereavement: Studies of grief in adult life. London : Penguin Books, 2010.
Horowitz M.J. Stress response syndromes. 5th ed. Northvale, NJ : Aronson, 2013.
Sanders C.M. Surviving grief… and learning to live again. Hoboken, NJ : John Wiley & Sons, 2015.
Spiegel Y. The grief process: Analysis and counseling. Nashville, TN : Abingdon Press, 1977.
Рибик Л. Історія розвитку теорії горя. Disaster and Crisis Psychology Problems. 2024. Т. 7. № 1. С. 118–130. DOI: 10.52363/dcpp-2024.1.9
Prigerson H., Maciejewski P. Grief and acceptance as opposite sides of the same coin. British Journal of Psychiatry. 2008. Vol. 193. № 6. P. 435–437. DOI: 10.1192/bjp.bp.108.053157
Bonanno G.A. Loss, trauma, and human resilience. American Psychologist. 2004. Vol. 59. № 1. P. 20–28. DOI: 10.1037/0003-066X.59.1.20
Boelen P.A., van den Hout M.A., van den Bout J. A cognitive-behavioral conceptualization of complicated grief. Clinical Psychology: Science and Practice. 2006. Vol. 13. № 2. P. 109–128. DOI: 10.1111/j.1468-2850.2006.00013.x
Doering B.K., Eisma M.C. Treatment for complicated grief. Current Opinion in Psychiatry. 2016. Vol. 29. № 5. P. 286–291. DOI: 10.1097/YCO.0000000000000263
Rubin S. S. The two-track model of bereavement. Death Studies. 1999. Vol. 23. № 8. P. 681–714. DOI: 10.1080/074811899200731
Rubin S.S., Bar-Nadav O. The Two-Track Bereavement Questionnaire for Complicated Grief (TTBQ-CG31). Techniques of grief therapy: Assessment and intervention / ed. R.A. Neimeyer. London : Routledge, 2016. P. 87–98.
Stroebe M., Schut H. The dual process model of coping with bereavement. OMEGA – Journal of Death and Dying. 2010. Vol. 61. № 4. P. 273–289. DOI: 10.2190/OM.61.4.b
Worden J.W. Grief counseling and grief therapy. 5th ed. New York : Springer Publishing Company, 2018. DOI: 10.1891/9780826134752
Haugh S. A person-centred approach to loss and bereavement. Client issues in counselling and psychotherapy. 2012. P. 15–29.
Larson D.G. A person-centred approach to grief counselling. The handbook of person-centred psychotherapy and counselling / eds. M. Cooper et al. 2nd ed. London : Palgrave Macmillan, 2013. P. 313–326.
Neimeyer R.A. New techniques of grief therapy. London : Routledge, 2021.
Sharbanee J.M., Greenberg L.S. Emotion-focused therapy for grief and bereavement. Person-Centered & Experiential Psychotherapies. 2022. Vol. 22. № 1. P. 1–22. DOI: 10.1080/14779757.2022.2100813
Miller F.E., Cornes C., Imber S.D., Anderson B.P., Ehrenpreis L., Malloy J., Silberman R., Wolfson L., Zaltman J., Red R.C. Applying interpersonal psychotherapy to bereavement-related depression. Journal of Psychotherapy Practice and Research. 1994. Vol. 3. № 2. P. 149–162.
Deena F., Pereira X., Chong S.K., Latif M. Interpersonal psychotherapy for traumatic grief following COVID-19 loss. Frontiers in Psychiatry. 2023. Vol. 14. DOI: 10.3389/fpsyt.2023.1218715
Jackson S.W. Melancholia and depression: From Hippocratic times to modern times. New Haven, CT : Yale University Press, 1986.
Freud S. Mourning and melancholia. Journal of Nervous and Mental Disease. 1917. Vol. 56. № 5. P. 543–545. DOI: 10.1097/00005053-192211000-00066
Freud S. The ego and the id. TACD Journal. 1923. Vol. 17. № 1. P. 5–22. DOI: 10.1080/1046171X.1989.12034344
Klein M. Mourning and its relation to manic-depressive states. International Journal of Psycho-Analysis. 1940. Vol. 21. P. 125–153.
Klein M. Love, guilt and reparation. London : Hogarth Press, 1945.
Bion W.R. Elements of psycho-analysis. London : Heinemann, 1963.
Keogh T., Gregory-Roberts C. Psychoanalytic approaches to loss. London : Routledge, 2018.
Wittouck C., Van Autreve S., De Jaegere E., Portzky G., Van Heeringen K. The prevention and treatment of complicated grief. Clinical Psychology Review. 2011. Vol. 31. № 1. P. 69–78. DOI: 10.1016/j.cpr.2010.09.005
Pleshka A., Crawford S., Wellsby M., Bahji A., O’Connor C., Trieu J., Beck A., Faqiri M., Devoe D. Treatments for prolonged grief disorder. OMEGA – Journal of Death and Dying. 2025. DOI: 10.1177/00302228251364716
Rosner R., Rau J., Kersting A., Rief W., Steil R., Rummel A.-M., Vogel A., Comtesse H. Grief-specific cognitive behavioral therapy vs present-centered therapy. JAMA Psychiatry. 2024. Vol. 82. № 2. DOI: 10.1001/jamapsychiatry.2024.3409
Schmidt V., Treml J., Deller J., Kersting A. The relationship between working alliance and treatment outcome. Cognitive Therapy and Research. 2023. Vol. 47. № 4. P. 587–597. DOI: 10.1007/s10608-023-10383-8
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
