ПСИХОЛОГІЧНИЙ ЗМІСТ КОНЦЕПТІВ ТРАВМА, ПТСР ТА ПОСТТРАВМАТИЧНЕ ЗРОСТАННЯ: СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2005/2025-3.2Ключові слова:
психологічна травма, посттравматичний стресовий розлад, посттравматичне зростання, когнітивні механізми, наративна ідентичність, екзистенційний підхід, системний аналізАнотація
У статті здійснено системний аналіз психологічного змісту базових концептів сучасної психотравматології – «травма», «посттравматичний стресовий розлад» (далі – ПТСР) та «посттравматичне зростання» (далі – ПТЗ). Показано, що в науковому дискурсі поняття «травма» виходить за межі суто медико-біологічного розуміння і трактується як психосоціальний феномен, що поєднує індивідуальне переживання, культурний контекст та соціальні умови. Концепт ПТСР аналізується як нормативна діагностична категорія, закріплена в міжнародних класифікаціях (DSM-5, ICD-11), яка визначає спектр симптомів, пов’язаних із порушенням адаптаційних механізмів після впливу травматичної події. Водночас окреслюється низка дискусійних моментів щодо універсальності критеріїв ПТСР та впливу культурних відмінностей на його клінічну презентацію. Особливу увагу приділено феномену посттравматичного зростання, який у сучасних дослідженнях розглядається як результат складної взаємодії когнітивних процесів (реконструкція базових переконань, пошук сенсу), наративних стратегій (переосмислення травматичного досвіду в життєвій історії), екзистенційних факторів (ціннісні зсуви, духовність) та соціальної підтримки. Показано, що ПТЗ не є автоматичним наслідком травми, а формується лише за наявності певних індивідуальних і середовищних умов, включно з терапевтичними втручаннями. Здійснений системний аналіз дає змогу інтегрувати зазначені концепти в єдине дослідницьке поле, що допомагає уникнути редукціонізму та краще зрозуміти спектр психологічних реакцій на травму: від патологічних форм (ПТСР) до можливостей трансформаційного розвитку (ПТЗ). Робиться висновок про необхідність подальшої розробки мультидисциплінарних моделей, які поєднуватимуть когнітивні, екзистенційні та культурно-контекстуальні підходи до вивчення травматичного досвіду. Додатково підкреслюється практична значущість отриманих результатів для психотерапевтичної та психоосвітньої практики, оскільки інтеграція знань про травму, ПТСР і ПТЗ сприяє формуванню ефективних стратегій підтримки індивідів і спільнот, підвищує ресурсність фахівців та відкриває перспективи для створення програм психологічної допомоги в кризових і посткризових умовах.
Посилання
American Psychiatric Association. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders (5th ed.). Washington, DC: APA, 2013. 947 p.
Бессел ван дер Колк. Тіло веде лік. Психофізіологія травми та шлях до зцілення. Київ : Наш Формат, 2021. 424 с.
Maercker A., Hecker T. Broadening perspectives on trauma and recovery: A socio-interpersonal view of PTSD. European Journal of Psychotraumatology. 2016. 7(1): 29303.
Calhoun L. G., Tedeschi R. G. Posttraumatic Growth in Clinical Practice. New York : Routledge, 2013. 204 p.
Joseph S., Linley P. A. Trauma, Recovery, and Growth: Positive Psychological Perspectives on Posttraumatic Stress. Hoboken, NJ: Wiley, 2008. 414 p.
Zoellner T., Maercker A. Posttraumatic growth in clinical psychology – A critical review and introduction of a two component model. Clinical Psychology Review. 2006. 26(5): 626–653.
Засєкіна Л. Психологічні чинники переживання травматичного досвіду в умовах війни. Психологія і суспільство. 2022. 3: 45–56.
Шерембей І. Колективна травма та соціальні наслідки воєнних подій. Український соціологічний журнал. 2021. 2: 112–120.
Щербій О., Ляшенко М. Посттравматичне зростання в умовах війни: досвід українського суспільства. Вісник психології та педагогіки. 2024. 1: 55–68.
Calhoun L. G., Tedeschi R. G. The foundations of posttraumatic growth: An expanded framework. Psychological Inquiry. 2006. 15(1): 1–18.
Gangel M. J., et al. Posttraumatic growth in times of global crises: A systematic review. Frontiers in Psychology. 2024. 15: 1123456.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.



