ВПЛИВ ТРИВОГИ, ТРИВОЖНОСТІ ТА ТРИВОЖНИХ РОЗЛАДІВ НА ПЛАНУВАННЯ КОНСУЛЬТУВАННЯ: ПСИХОЛОГІЧНИЙ І СОМАТИЧНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2005/2025-3.3Ключові слова:
тривога, тривожність, тривожні розлади, консультування, психологічні прояви тривоги, соматичні прояви тривогиАнотація
У статті проаналізовано сутність тривоги як реакції психіки, що допомагає особистості мобілізувати всі системи організму. Виокремлено, що тривога є захисною реакцією психіки людини. Представлено перелік соматичних та психологічних проявів тривоги. Визначено відмінності тривоги й тривожності. Проаналізовано поняття тривожності. Наведено класифікацію тривожності за різними критеріями. Надано розуміння тривожних станів та їх класифікація. Проведене дослідження дало змогу зрозуміти взаємозалежність феноменів тривоги, тривожності й тривожних розладів. Тривога наявна як у стані тривожності, так і в тривожних розладах, однак її ступінь впливу на психіку особистості відрізняється. Планування консультування та визначення напрямів роботи з клієнтом відбувається лише після формування запиту. Запит висвітлює проблему, яку намагається вирішити клієнт, та очікуваний результат від роботи. Його формулювання не завжди адекватне. Під час діагностування станів тривоги, тривожності й тривожних розладів запит потребує коригування, що необхідно враховувати, плануючи консультування. Для з’ясування рівня тривоги необхідно виявити: психологічні та соматичні симптоми стану; зміни в повсякденній життєдіяльності, соціальних зв’язках, поведінці та системі самоконтролю; внутрішню нестабільність; відсутність здатності до задоволення. Крім того, виявлення розладів потребує використання спеціальних опитувальників. Працюючи з тривогою, тривожністю та тривожними розладами в різних поєднаннях, використовують такі етапи плану консультування: використання фармакотерапії, різноманітних видів психотерапії та методик розслаблення й концентрації, формування зміни стратегії та способу життя.
Посилання
Іванова Т. Тривога як психологічний феномен. Вісник Львівського університету. Серія : Психологічні науки. 2020. Вип. 6. С. 72–78.
Яремко Р., Гродська В., Дзюбак,А., Ільків Х. Теоретичне дослідження проблеми тривожності особистості у психологічній літературі. Молодий вчений, 2022, 5(105), С. 83–86.
Ольховецький С. Феноменологіс тривоги та страху. Збірник наукових праць «Проблеми сучасної психології», 2019, № 9. С. 174–193.
Rycroft C. Anxiety and Neurosis. Allen Lane, The Penguin Press, 1968. 160p.
Ясточкіна І. Особистісна тривожність як соціально-психологічна проблема. Вісник Львівського університету. Серія : Психологічні науки. 2020. Вип. 6. С. 165–170.
Чорна Н. В. Вплив біосугестивної терапії на зниження симптомів тривожних розладів. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Психологія. 2024. Вип. 4. С. 64–67.
ICD-11. International Classification of Diseases 11th Revision. The global standard for diagnostic health information. URL: https://icd.who.int/
Жолкевська І. Особливості роботи з «суїцидальним запитом» в методі психотерапії «я-реконструкція». Формування компетентностей обдарованої особистості в системі позашкільної та вищої освіти. 2024, № 3, С. 226–229.
Вілюжаніна Т. А. Особливості психологічного консультування в Інтернеті. Актуальні проблеми психології. 2020. Т. 7. Вип. 33. С. 63–71.
Чиркова Т. І. Алгоритм побудови психологічної консультації крос-культурної пари. Теорія і практика сучасної психології. 2019. 4, С. 153–157.
Близнюкова О. М., Міненко О. О. Консультування підлітків: практичні моделі взаємодії. Наукові записки Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка. 2023. Вип. 1. С. 7–13.
Консультування в системі психосоціальної допомоги дітям і сім’ям, що опинились у складних життєвих обставинах внаслідок військових дій / авт. кол; заг. ред. В. Г. Панок, І. І. Ткачук. Київ : УНМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2019. 144 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.