ЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ПРОЦЕСУ АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

Автор(и)

  • Анжела Юріївна Дукач Університет Григорія Сковороди в Переяславі
  • Альона Ігорівна Іващенко Університет Григорія Сковороди в Переяславі https://orcid.org/0000-0002-5059-739X

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-2005/2025-3.8

Ключові слова:

адаптація, діти з особливими освітніми потребами, психологічний супровід, шкільна дезадаптація, корекційно-розвивальна робота, шкільна тривожність

Анотація

У статті висвітлено теоретичні аспекти процесу адаптації дітей з особливими освітніми потребами (далі – ООП) в закладі освіти. Проаналізовано ключові підходи до розуміння феноменів адаптації та інклюзії, визначено специфічні труднощі, з якими стикаються діти з ООП під час входження до загальноосвітнього закладу. Особливу увагу приділено ролі психологічного супроводу як важливого компонента інклюзивної освіти. Представлено результати емпіричного дослідження, спрямованого на вивчення ефективності психологічної підтримки дітей з ООП під час їх адаптації. Ця стаття спрямована на теоретичне висвітлення та практичне обґрунтування особливостей психологічного забезпечення процесу входження й пристосування дітей з особливими освітніми потребами до умов в інклюзивному середовищі. Розглянуто основні напрями, форми та методи роботи практичного психолога щодо сприяння успішній соціально-психологічній адаптації учнів у межах реалізації програми «Крок до успіху». Програма мала характер, спрямований на корекцію та розвиток і містила інтерактивні заняття, арттерапію, дихальні вправи, тренінги для педагогів і роботу з батьками. Дослідження здійснювалося з дітьми молодшого віку, які були поділені на експериментальну та контрольну групи, з урахуванням вікових та індивідуально-психологічних особливостей. Учасники експериментальної групи брали участь у спеціально розробленій програмі психологічного супроводу. Після проходження програми в експериментальній групи відбувалися значні позитивні зміни в емоційному стані, рівні комунікативної активності та загальній адаптованості до навчального середовища. У контрольній групі, яка навчалася без додаткового втручання, суттєвих змін не зафіксовано. Зроблено висновок про необхідність інтеграції психологічного супроводу в загальну систему інклюзивної освіти з метою забезпечення повноцінного розвитку, соціального благополуччя дітей з ООП. Визначено перспективи подальших досліджень щодо розробки адаптивних програм для різних нозологічних груп.

Посилання

Андросович К. А. (ред.). Соціальна адаптація обдарованої особистості: від дитинства до юності. Методичний посібник. Київ, 2021.

Піаже Ж. Походження інтелекту у дитини. International Universities Press. Нью-Йорк, 1952. 245 с.

Шишова І. О. Концепт «трудове виховання» у системі психолого-педагогічної підготовки студентів в умовах інклюзивної освіти. Наукові записки КДПУ ім. В. Винниченка. Педагогічні науки. Кіровоград, 2014. Вип. 131. С. 221–226.

Соціально-психологічна робота з дітьми та молоддю з особливими потребами. Держсоцслужба. Київ, 2005. 52 c.

Рудніцька І. Стан здоров’я школяра як один із головних критеріїв перебігу адаптації. Все про адаптацію. № 25–26. Київ, 2004. 120 с.

Панка В. Г. (ред.). Адаптація дітей до навчання у школі в діяльності психологічної служби: методичні рекомендації. Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи. Київ, 2013. 350 с.

Коберник Г. І. Індивідуалізація й диференціація навчання в початкових класах: теорія та методика: монографія. Науковий світ. Київ, 2002. 231 с.

Софій Н. З. Інклюзивна освіта: сутність та особливості реалізації. НАІР. Київ, 2017.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-10-16

Номер

Розділ

Статті