СУПЕРВІЗУВАННЯ ПЕРЕНЕСЕННЯ ТА КОНТРПЕРЕНЕСЕННЯ ЯК ПОКАЗНИКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ В КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ

Анотація

У статті описано феномен перенесення та контрперенесення в практиці клінічного психолога, проаналізовано ключові змісти перенесення та контерперенесення в супевізуванні, основну увагу звернено на особливості супервізування з огляду на ефективність психологічної допомоги в клініці. Розглянуто специфіку супервізії в клінічній практиці, зокрема її роль у забезпеченні професійної підтримки фахівців та підвищенні якості надання психологічної допомоги пацієнтам. Проаналізовано основні труднощі супервізійної взаємодії, етичні аспекти та особливості побудови довірчих стосунків між супервізантом та супервізором з огляду на аналіз перенесення та контрперенесення. Переосмислено виклики, що виникають у супервізуванні у клінічному середовищі, з огляду на специфіку стосунку, та шляхи їх подолання. Окреслено шляхи оптимізації супервізійного процесу через дослідження перенесення та контерперенесення. На сучасному етапі роботи клінічних психологів зі складними викликами у стосунках із пацієнтами із коморбідною симптоматикою, яка часто ускладнена стресогенними умовами, супервізія є вкрай необхідним інструментом, який дає можливість фахівцям у сфері ментального здоров’я через аналіз перенесення та контперенесення відмежовувати стани та переживання пацієнта для можливості ефективного надання допомоги. Завдання супервізора полягає в тому, щоб допомогти клінічному психологу активувати інтелектуальні та емоційні ресурси в роботі з пацієнтами. Основним завданням супервізії як інструменту професійного розвитку є моніторинг та поліпшення ефективності надання психологічної допомоги.