ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИБОРУ ТЕХНОЛОГІЙ ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ОСІБ З ПСИХОТРАВМОЮ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2005/2025-4.35Ключові слова:
психотравма війни, ПТСР, реабілітація, методологія засад, фазова терапія, емпірична обґрунтованість, EMDR, резильєнтність, інтегративний підхідАнотація
Стаття представляє результати теоретичного аналізу методологічних засад вибору технологій психологічної реабілітації осіб з психотравмою війни. Зокрема, наголошується на важливості персоналізованого підходу до розробки програми психологічної реабілітації. Актуальність дослідження полягає в зростанні кількості осіб з проблемами у сфері психічного здоров’я, зокрема із симптомами комплексного посттравматичного стресового розладу. Так, ця наукова розвідка дасть змогу сформувати фундамент для більш системного та комплексного підходу до процесу психологічної реабілітації постраждалих від війни осіб. Варто зазначити, що, попри значне розмаїття доказових методів роботи з посттравматичним стресовим розладом, немає чітких рекомендацій щодо їх вибору в кожній конкретній ситуації. Отже, науково-методологічне обґрунтування використання технологій роботи з психотравмою війни може стати основою для розробки єдиного алгоритму надання психологічної допомоги особам з ПТСР. Для виокремлення принципів і критеріїв вибору психотехнологій роботи з травмою використано методи теоретичного аналізу, систематизації, класифікації, порівняння й теоретичного моделювання. Саме такий підхід дає змогу розробити цілісну систему психологічної реабілітації осіб з травматичним досвідом породженим війною. Його дотримання сприяє вибору технологій, що відповідають поточному етапу роботи з психотравмою війни. У результаті проведення теоретичного дослідження визначено, що основними принципами вибору методів психологічного супроводу повинні бути принципи поетапності (дотримання трифазової моделі роботи з травмою), безпеки (забезпечення психоемоційної стабільності й відновлення ресурсу), персоналізації (формування навичок емоційної саморегуляції, подолання стресу й підвищення особистісного потенціалу), а також інтегративності (поєднання технологій з різних методів психотерапії відповідно до етапу реабілітації). При цьому критерії вибору технологій роботи з психотравмою можна розділити на клінічні, особистісні та організаційні.
Посилання
Горбунова В. В. Робота з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) у межах когнітивно-поведінкової терапії. Психологічна допомога особистості, що переживає наслідки травматичних подій. 2015. № 1. С. 26–35.
Кердивар В. В., Овсяннікова Я. О., Перелигіна Л. А., Платонов В. М., Похілько Д. С. Протоколи надання психологічної підтримки та допомоги персоналу ДСНС та членам їх сімей : посібник. 2024. 154 с.
Ковальчук З. Я., Завацька Н. Є. Психологічна реабілітація та відновлення професійної діяльності фахівців силових структур. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія психологічна). 2025. № 1. С. 28–36.
Колодяжна А. В., Власенко Ю. К., Дичко О. О. Особливості діагностики та лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у воєнних ветеранів. Перспективи та інновації науки (Серія Педагогіка, Серія Психологія, Серія Медицина). 2024. № 3. С. 872–884.
Крамар Т. В., Скляренко О. Є. Світовий досвід реабілітації та адаптації військовослужбовців з посттравматичним стресовим розладом. Вчені записки ТНУ імені ВІ Вернадського. Серія: Психологія. 2024. Т. 35, № 74. С. 141–146.
Гільман А., Кулеша Н. Процедурні аспекти проведення психологічної реабілітації. Психологія: реальність і перспективи. 2025. № 24. С. 5–20.
Широких А., Пантелеймонова, Н. Психологічна підтримка військовослужбовців з посттравматичним стресовим розладом. Психологія: реальність і перспективи. 2024. № 23. С. 187–194.
Уніфікований клінічний протокол первинної та спеціалізованої медичної допомоги гостра реакція на стрес. Посттравматичний стресовий розлад. порушення адаптації. 2024. 80 с. URL: https://moz.gov.ua/storage/uploads/ec4ae01d-d0d3-4c0a-bf92-3cefbef633be/dn_1265_19072024_dod.pdf (дата звернення: 19.11.2025).
Клінічна настанова, заснована на доказах «Гостра реакція на стрес. Посттравматичний стресовий розлад», 2024 року, 217 с. URL: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2024/07/kn_2024_ptsr.pdf (дата звернення: 19.11.2025).
Samara O., Shkrabiuk V., Kompanovych M., Liebiedieva S., Mateiko N., Shelever O. Psychological Aid to Victims of War and the Covid Pandemic-19 in Ukraine. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience. 2022. Vol. 13, № 4. P. 227–241.
Horowitz M. J., Weiss D. S., Marmar C. Diagnosis of posttraumatic stress disorder. The Journal of nervous and mental disease. 1987. Vol. 175, № 5. P. 267–268.
Kulka R. A., Schlenger W. E., Fairbank J. A., Hough R. L., Jordan B. K., Marmar, C. R., Weiss, D. S. Trauma and the Vietnam war generation: Report of findings from the national Vietnam Veterans readjustment study. New York: Brunner/Mazel Publishers, 1990. 644 p.
Priebe S., Bogic M., Ajdukovic D., Franciskovic T., Galeazzi G., Kucukalic A., Lecic-Tosevski D., Morina N., Popovski M., Vang D., Schutzwhol M. Mental disorders following war in the Balkans: a study in 5 countries. Arch Gen Psychiatry. 2010. Vol. 67, № 5. P. 518–528.
Herman J. Complex PTSD: A syndrome in survivors of prolonged and repeated trauma. J Trauma Stress. 1992. № 5. P. 377–391.
Van der Kolk B. A. The body keeps the score: Memory and the evolving psychobiology of posttraumatic stress. Harvard review of psychiatry. 1994. Vol. 1, № 5. P. 253–265.
Kessler R. C., Sonnega A., Bromet E., Hughes M., Nelson C. B. Posttraumatic stress disorder in the National Comorbidity Survey. Arch Gen Psychiatry. 1995. № 52. P. 1048–1060.
Marmar C. R., Schlenger W., Henn-Haase C., Qian M., Purchia E., Li M., Corry N., Williams C. S., Ho C. L., Horesh D., Karstoft K. I., Shalev A., Kulka R. A. Course of Posttraumatic Stress Disorder 40 years after the Vietnam War. JAMA Psychiatry. 2015. № 72(9). P. 875–881. DOI:10.1001/jamapsychiatry.2015.0803.
Brewin C. R., Andrews B., Valentine J. D. Meta-analysis of risk factors for Posttraumatic Stress Disorder in trauma-exposed adults. J Consult Clin Psychol. 2000. № 68. P. 748–766.
Mollica R. F., McDonald L. S., Massagli M., Silove D. Measuring trauma, measuring torture: Instruction and guidance on the utilization of the Harvard Program in Refugee Trauma’s Version of the Hopkins Symptom Checklist-25 (HSCL-25) and the Harvard trauma Questionnaire (HTQ). Harvard Program in Refugee Trauma. 2004. № 1. 42 p.
Hollifield M., Warner T. D., Lian N., Krakow B., Jenkins J. H., Kessler J., et al. Measuring trauma and health status in refugees: A critical review. J. Am. Med. Assoc. 2002. № 288. P. 611–621.
World Health Organization. The ICD-10 Classification of Mental and Behavioral Disorders: Diagnostic criteria for research. Geneva: World Health Organization; 1992. 377 p. URL: https://www.who.int/publications/i/item/9241544228
Foa E. B., Rothbaum B. O. Treating the trauma of rape Cognitive-behavioral therapy for PTSD. New York: Guilford Press. 2001. 286 p.
Shapiro F. Eye movement desensitization and reprocessing and the anxiety disorder's Clinical and research implications in an integrated psychotherapy treatment. Journal of Anxiety Disorders. 1999. Vol. 13. P. 35–67.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
