THEORETICAL AND METHODOLOGICAL PRINCIPLES OF CHOOSING TECHNOLOGIES FOR PSYCHOLOGICAL REHABILITATION OF PERSONS WITH WAR-TRAUMA
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2005/2025-4.35Keywords:
war trauma, PTSD, rehabilitation, methodology of foundations, phase therapy, empirical validity, EMDR, resilience, integrative approachAbstract
The article presents the results of a theoretical analysis of the methodological principles of choosing psychological rehabilitation technologies for people with war trauma. In particular, the importance of a personalized approach to developing a psychological rehabilitation program is emphasized. The relevance of this study lies in the growing number of people with mental health problems, in particular with symptoms of complex post-traumatic stress disorder. Therefore, this scientific investigation will allow forming the foundation for a more systematic and comprehensive approach to the process of psychological rehabilitation of people affected by war. It is worth noting that despite the significant variety of evidence-based methods of working with post-traumatic stress disorder, there are no clear recommendations for their choice in each specific situation. Therefore, the scientific and methodological substantiation of the use of technologies for working with war trauma can become the basis for developing a single algorithm for providing psychological assistance to people with PTSD. To identify the principles and criteria for choosing psychotechnologies for working with trauma, the methods of theoretical analysis, systematization, classification, comparison, and theoretical modeling were used. It is this approach that allows us to develop a holistic system of psychological rehabilitation of individuals with traumatic experiences caused by war. Its adherence contributes to the selection of technologies that correspond to the current stage of work with the psychotrauma of war. As a result of the theoretical study, it was determined that the main principles for choosing psychological support methods should be the principles of phasing (three-phase model), safety (psychoemotional stability and resource restoration), personalization (emotional self-regulation skills), as well as integrativeness (technologies). At the same time, the criteria for choosing technologies for working with psychotrauma can be divided into clinical, personal, and organizational.
References
Горбунова В. В. Робота з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) у межах когнітивно-поведінкової терапії. Психологічна допомога особистості, що переживає наслідки травматичних подій. 2015. № 1. С. 26–35.
Кердивар В. В., Овсяннікова Я. О., Перелигіна Л. А., Платонов В. М., Похілько Д. С. Протоколи надання психологічної підтримки та допомоги персоналу ДСНС та членам їх сімей : посібник. 2024. 154 с.
Ковальчук З. Я., Завацька Н. Є. Психологічна реабілітація та відновлення професійної діяльності фахівців силових структур. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ (серія психологічна). 2025. № 1. С. 28–36.
Колодяжна А. В., Власенко Ю. К., Дичко О. О. Особливості діагностики та лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у воєнних ветеранів. Перспективи та інновації науки (Серія Педагогіка, Серія Психологія, Серія Медицина). 2024. № 3. С. 872–884.
Крамар Т. В., Скляренко О. Є. Світовий досвід реабілітації та адаптації військовослужбовців з посттравматичним стресовим розладом. Вчені записки ТНУ імені ВІ Вернадського. Серія: Психологія. 2024. Т. 35, № 74. С. 141–146.
Гільман А., Кулеша Н. Процедурні аспекти проведення психологічної реабілітації. Психологія: реальність і перспективи. 2025. № 24. С. 5–20.
Широких А., Пантелеймонова, Н. Психологічна підтримка військовослужбовців з посттравматичним стресовим розладом. Психологія: реальність і перспективи. 2024. № 23. С. 187–194.
Уніфікований клінічний протокол первинної та спеціалізованої медичної допомоги гостра реакція на стрес. Посттравматичний стресовий розлад. порушення адаптації. 2024. 80 с. URL: https://moz.gov.ua/storage/uploads/ec4ae01d-d0d3-4c0a-bf92-3cefbef633be/dn_1265_19072024_dod.pdf (дата звернення: 19.11.2025).
Клінічна настанова, заснована на доказах «Гостра реакція на стрес. Посттравматичний стресовий розлад», 2024 року, 217 с. URL: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2024/07/kn_2024_ptsr.pdf (дата звернення: 19.11.2025).
Samara O., Shkrabiuk V., Kompanovych M., Liebiedieva S., Mateiko N., Shelever O. Psychological Aid to Victims of War and the Covid Pandemic-19 in Ukraine. BRAIN. Broad Research in Artificial Intelligence and Neuroscience. 2022. Vol. 13, № 4. P. 227–241.
Horowitz M. J., Weiss D. S., Marmar C. Diagnosis of posttraumatic stress disorder. The Journal of nervous and mental disease. 1987. Vol. 175, № 5. P. 267–268.
Kulka R. A., Schlenger W. E., Fairbank J. A., Hough R. L., Jordan B. K., Marmar, C. R., Weiss, D. S. Trauma and the Vietnam war generation: Report of findings from the national Vietnam Veterans readjustment study. New York: Brunner/Mazel Publishers, 1990. 644 p.
Priebe S., Bogic M., Ajdukovic D., Franciskovic T., Galeazzi G., Kucukalic A., Lecic-Tosevski D., Morina N., Popovski M., Vang D., Schutzwhol M. Mental disorders following war in the Balkans: a study in 5 countries. Arch Gen Psychiatry. 2010. Vol. 67, № 5. P. 518–528.
Herman J. Complex PTSD: A syndrome in survivors of prolonged and repeated trauma. J Trauma Stress. 1992. № 5. P. 377–391.
Van der Kolk B. A. The body keeps the score: Memory and the evolving psychobiology of posttraumatic stress. Harvard review of psychiatry. 1994. Vol. 1, № 5. P. 253–265.
Kessler R. C., Sonnega A., Bromet E., Hughes M., Nelson C. B. Posttraumatic stress disorder in the National Comorbidity Survey. Arch Gen Psychiatry. 1995. № 52. P. 1048–1060.
Marmar C. R., Schlenger W., Henn-Haase C., Qian M., Purchia E., Li M., Corry N., Williams C. S., Ho C. L., Horesh D., Karstoft K. I., Shalev A., Kulka R. A. Course of Posttraumatic Stress Disorder 40 years after the Vietnam War. JAMA Psychiatry. 2015. № 72(9). P. 875–881. DOI:10.1001/jamapsychiatry.2015.0803.
Brewin C. R., Andrews B., Valentine J. D. Meta-analysis of risk factors for Posttraumatic Stress Disorder in trauma-exposed adults. J Consult Clin Psychol. 2000. № 68. P. 748–766.
Mollica R. F., McDonald L. S., Massagli M., Silove D. Measuring trauma, measuring torture: Instruction and guidance on the utilization of the Harvard Program in Refugee Trauma’s Version of the Hopkins Symptom Checklist-25 (HSCL-25) and the Harvard trauma Questionnaire (HTQ). Harvard Program in Refugee Trauma. 2004. № 1. 42 p.
Hollifield M., Warner T. D., Lian N., Krakow B., Jenkins J. H., Kessler J., et al. Measuring trauma and health status in refugees: A critical review. J. Am. Med. Assoc. 2002. № 288. P. 611–621.
World Health Organization. The ICD-10 Classification of Mental and Behavioral Disorders: Diagnostic criteria for research. Geneva: World Health Organization; 1992. 377 p. URL: https://www.who.int/publications/i/item/9241544228
Foa E. B., Rothbaum B. O. Treating the trauma of rape Cognitive-behavioral therapy for PTSD. New York: Guilford Press. 2001. 286 p.
Shapiro F. Eye movement desensitization and reprocessing and the anxiety disorder's Clinical and research implications in an integrated psychotherapy treatment. Journal of Anxiety Disorders. 1999. Vol. 13. P. 35–67.
