ЕМОЦІЙНА РЕГУЛЯЦІЯ ЯК ЧИННИК ПОДОЛАННЯ КОНФЛІКТНОСТІ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

Анотація

У статті розкрито теоретичні аспекти проблеми емоційної регуляції як ключового чинника подолання конфліктності в підлітковому віці. Підкреслено, що підлітковий період є критичним етапом психічного розвитку, коли відбувається становлення емоційної сфери, самосвідомості та соціальної ідентичності. У цей час підлітки стикаються з інтенсивними внутрішніми змінами, що зумовлюють підвищену емоційну збудливість, імпульсивність і схильність до конфліктних реакцій. Теоретичний аналіз показує, що рівень розвитку емоційної регуляції безпосередньо впливає на здатність особистості контролювати поведінкові імпульси, адекватно реагувати на стресові ситуації та підтримувати конструктивну комунікацію з однолітками і дорослими. Емоційна саморегуляція розглядається як важливий механізм формування соціальної компетентності, емпатії та моральної відповідальності, що сприяє зниженню конфліктності в міжособистісних стосунках. Наголошено, що низький рівень емоційної регуляції є однією з причин агресивності, вербальної ворожості, тривожності та відчуження підлітків у соціумі. У межах теоретичного підходу визначено, що розвиток навичок емоційного усвідомлення, управління емоційними станами та відновлення емоційного балансу сприяє підвищенню психологічної стійкості й гармонізації соціальної взаємодії. Акцент зроблено на ролі сім’ї, школи та психологічної підтримки у формуванні конструктивних стратегій емоційної регуляції. Підкреслено значення профілактичної роботи, спрямованої на розвиток емоційної компетентності як основи для ефективного подолання конфліктності в підлітковому віці. Зроблено висновок, що формування навичок емоційної регуляції є важливим напрямом психолого-педагогічного супроводу підлітків, який забезпечує їх психологічне благополуччя, соціальну адаптацію та розвиток гармонійної особистості.