ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ ПТСР У ВІЙСЬКОВИХ: ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ, КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ ТА ФАКТОРИ РИЗИКУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2005/2024-2-2Ключові слова:
військові, травматичні події, клінічні симптоми, психотерапевтичні підходи, фактори ризику, військові операції, травматичний досвід, психологічний стрес, посттравматичний стресовий розлад.Анотація
Умови сьогодення потребують своєчасно звертати увагу на фактори ризику та прояву посттравматичного стресового розладу. Автори пропонують теоретичний аналіз джерел та різних наукових праць, що охоплює світовий і вітчизняний воєнний досвід у контексті визначення поняття посттравматичного стресового розладу у військових. Дана робота розглядає взаємозв’язок між воєнним досвідом та психічним здоров’ям особистості. Особлива увага приділяється визначенню поняття посттравматичного стресового розладу, попередження його виникнення та систематичної підтримки ментального здоров’я військових. Робота присвячена аналізу поняття посттравматичного стресового розладу (ПТСР) серед військових. Вона охоплює теоретичні основи цього психічного стану, клінічні прояви і відмінності у симптоматиці порівняно з цивільним населенням. Дослідження зосереджено на ідентифікації факторів ризику, які сприяють розвитку ПТСР у військових, зокрема військових операцій, стресових подій та умов служби. Анотація акцентує увагу на важливості належної психологічної підготовки та систематичної підтримки для збереження ментального здоров’я військовослужбовців у сучасних воєнних умовах. Теоретичні основи посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у військових включають розуміння психологічних механізмів, що відповідають за розвиток цього стану в результаті воєнних досвіду та стресових подій. Основні аспекти включають травматичні події та стресори: по-перше ПТСР військових часто пов’язаний з інтенсивним та травматичними досвідом, таким як бойові дії, виживання у критичних ситуаціях, втрати товаришів тощо; по-друге це біологічні механізми, де дослідження показують, що ПТСР може бути пов’язаний із змінами у функціонуванні нервової системи та гормональному рівні, що впливає на реакцію організму на стрес; по-третє це психологічні теорії: Теорії стресу та травми, такі як модель подвійного процесу, можуть пояснювати, як негативний досвід впливає на психічне здоров’я та спричиняє розвиток ПТСР. Це дослідження є лише частиною широкомасштабного проекту з вивчення ментального здоров’я військових, особливо саме під час умов повномасштабного конфлікту в Україні. Основною метою роботи є комплексний збір психологічних характеристик і оцінка їх динаміки з метою подальшої розробки ефективних програм психокорекції.
Посилання
Підтримка ментального здоров’я в часи війни. Національний інститут стратегічних досліджень України. 2023. URL: https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/pidtrymka-mentalnoho-zdorovya-v-chasy-viyny
Аймедов К.В., Асєєва Ю.О., Волощук А.Е., Толмачов О.А. Сучасна діагностична концепція посттравматичного стресового розладу. Архів психіатрії. 2016. Т. 22. № 2. С. 128‒129.
Блінов O.А. Бойовий стрес та результати його емпіричного дослідження. Психологічний часопис. 2018. № 12 (2). С. 9‒22. DOI: https://doi.org/10.31108/2018vol12iss2pp9-22.
Блінов О. О. Психологія бойової психічної травми : монографія. Київ : Талком, 2016. 246 с.
Галич М.Ю. Особливості динаміки емоційних станів поліцейських-учасників операції об’єднаних сил у реабілітаційний період : дис. … канд. психол. наук : 053. Київ, 2020. 207 с. URL: http://elar.naiau.kiev.ua/jspui/handle/123456789/17885
Давіденко К. Посттравматичний стресовий розлад: рекомендації з профілактики та лікування. Український медичний часопис. 2019. 22 липня. URL: https://www.umj.com.ua/article/159875/posttravmatichnij-stresovijrozlad-rekomendatsiyi-z-profilaktiki-ta-likuvannya
Кокун О.М., Агаєв Н.А., Пішко І.О., Лозінська Н.С. Основи психологічної допомоги військовослужбовцям умовах бойових дій : метод. посіб. Київ : НДЦ ГП ЗСУ, 2015. 170 с.
Лозінська Н. Психотравма як наслідок травматичного стресу в різних напрямках сучасної психології. Вісник Національного Університету Оборони України. 2019. № 50 (2). С. 65‒73. DOI: 10.33099/2617-6858-2018-50-2-65-73.
Наугольник Л.Б. Психологія стресу : підручник. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ. 2015. 324 с.
Ободовська Л., Шавровська Н. Посттравматичний стресовий розлад: особливості психологічного супроводу. Матеріали конференції МЦНД. 2020. С. 89‒91. DOI: https://doi.org/10.36074/23.10.2020.v1.12
Посібник для фахівців служб персоналу військових частин Збройних Сил України (в умовах воєнного стану) : посіб. / О.В. Яцино, І.М. Половінкін, О.Л. Тракалюк, В.В. Федорович, О.П. Даценко, Ю.І. Костенко, С.В. Солодовник, С.М. Чумаченко, Т.А. Блізніков. Київ : НМЦ КП МО України, 2022. 56 с.
Психологія бою: діяльність командира підрозділу щодо підтримання морально-психологічного стану особового складу в ході бойових дій : навч.-метод. посіб. / А.М. Романишин, О.В. Бойко, Д.В. Богородицький та ін. Львів : НАСВ, 2015. 322 с.
Реакція на важкий стрес та розлади адаптації. Посттравматичний стресовий розлад: навчальний посібник / Л.О. Герасименко, А.М. Скрипніков, Р.I. Iсаков. Київ : ВСВ «Медицина». 2023. 120 с.
Романенко Ю., Коляденко Н. Посттравматичний стресовий розлад як медико-психо-соціальна проблема. Перспективи та інновації науки. 2021. № 2 (2). Р. 297‒304. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2021-2 (2)-297-304
Цихоня В. Пам’ятка про посттравматичний стресовий розлад. Мистецтво лікування. 2014. № 7 (8). С. 57‒58. URL: https://www.health-medix.com/articles/misteztvo/2014-10-16/6.pdf
Adams R.S., Larson M.J., Meerwijk E.L. et al. Postdeployment polytrauma diagnoses among soldiers and veterans using the Veterans Health Affairs polytrauma system of care and receipt of opioids, nonpharmacologic, and mental health treatments. Journal of Head Trauma Rehabilitation. 2019. № 34 (3). Р. 167‒175. DOI: 10.1097/HTR.0000000000000481
Aleksandrovsky U.A. Disasters and Mental Health. 2020. 144 р. DOI: 10.33029/9704-5917-1-kat-2020-1-144.
American Psychiatric Association. Diagnostic and statistical manual of mental disorders (5th ed, text rev.) 2022. DOI: https://doi.org/10.1176/appi.books.9780890425787
Beierl E.T., Böllinghaus I., Clark D.M., Glucksman E., Ehlers A.. Cognitive paths from trauma to posttraumatic stress disorder: a prospective study of Ehlers and Clark’s model in survivors of assaults or road traffic collisions Psychol. Med., 2020. № 50 (13). Р. 2172‒2181.
Benner P., Halpern J., Gordon D.R., Popell C.L., Kelley P.W. Beyond pathologizing harm: understanding PTSD in the context of war experience. J. Med. Humanit. 2018. Vol. 39 (1). Р. 45‒72.
Brown L.A., Belli G.M., Asnaani A., Foa E.B.. A review of the role of negative cognitions about oneself, others, and the world in the treatment of PTSD Cognit. Ther. Res. 2019. Vol. 43. Р. 143‒173.
Xue C., Ge Y., Tang B., Liu Y., Kang P., Wang M., Zhang L. A meta-analysis of risk factors for combat-related PTSD among military personnel and veterans. PLoS One. 2015. Vol. 10 (3). DOI: e012027010.1371/journal.pone.0120270
Center for Behavioral Health Statistics and Quality. (2014). Twenty-one percent of veterans in substance abuse treatment were homeless. The TEDS Report. URL: https://www.samhsa.gov/data/sites/default/files/spot121-homeless-veterans-2014.pdf
Cesur R., Sabia J.J., Tekin E. (2012). The psychological costs of war: Military combat and mental health. Journal of Health Economics, Vol. 32. Р. 51‒65. DOI: 10.1016/j.jhealeco.2012.09.001
Department of Defense. Tricare; Mental health and substance use disorder treatment. Rules and Regulations 2016. Vol. 81. № 171. URL: https://www.govinfo.gov/content/pkg/FR-2016-09-02/pdf/2016-21125.pdf
Department of Veterans Affairs. Veterans Health Administration, Office of Mental Health and Suicide Prevention. 2018. Veteran suicide data report. 2005–2016. URL: https://www.mentalhealth.va.gov/docs/data-sheets/OMHSP_National_Suicide_Data_Report_2005-2016_508-compliant.pdf
Ferrajão P.C., Oliveira R.A. From self-integration in personal schemas of morally experiences to self-awareness of mental states: A qualitative study among a sample of Portuguese war veterans. Traumatology. 2015. Vol. 21 (1). Р. 22–31. DOI: https://doi.org/10.1037/trm0000019
Graham J., Legarreta M., North L., DiMuzio J., McGlade E., Yurgelun-Todd D. A preliminary study of DSM–5 PTSD symptom patterns in veterans by trauma type. Military Psychology. 2016. Vol. 28 (2), Р. 115‒122. DOI: https://doi.org/10.1037/mil0000092
Hancock L., Bryant R.A. Perceived control and avoidance in posttraumatic stress Eur. J. Psychotraumatol. 2018. Vol. 9 (1) DOI: 1468708, 10.1080/20008198.2018.1468708
Hien D.A., Levin F.R., Ruglass L.M., López-Castro T., Papini S., Hu M., et al. Combining seeking safety with sertraline for PTSD and alcohol use disorders: a randomized controlled trial. J Consult Clin Psychol. 2015. Vol. 83 (2). P. 359‒367.
Hoppen T.H., Morina N. The prevalence of PTSD and major depression in the global population of adult war survivors: a meta-analytically informed estimate in absolute numbers Eur. J. Psychotraumatol. 2019. Vol. 10 (1). DOI: 1578637, 10.1080/20008198.2019.1578637
Kaier E., Possemato K., Lantinga L.J., Maisto S.A., Ouimette P.C. Associations between PTSD and healthcare utilization among OEF/OIF veterans with hazardous alcohol use. Traumatology. 2014. Vol. 20 (3). P. 142.
Kaysen D., Schumm J.A., Pedersen E.R., Seim R.W., Bedard-Gilligan M., Chard K.M. Cognitive processing therapy for veterans with comorbid PTSD and alcohol use disorders. Addict Behav. 2014. Vol. 39 (2). P. 420‒427.
Kilpatrick D.G., Resnick H.S., Milanak M.E., Miller M.W., Keyes K.M., Friedman M.J. National estimates of exposure to traumatic events and PTSD prevalence using DSM-IV and DSM-5 criteria. Journal of Traumatic Stress. 2013. Vol. 26 (5). P. 537‒547. DOI: https://doi.org/10.1002/jts.21848
La Ferrier J., Jesse Mala, Carl M. Maresh, & William J. Kraemer, and other The role of strength and power during performance of high intensity military tasks under heavy load carriage. U.S. Army Medical Department Journal. 2015. Vol. April–June. P. 3‒11
LoSavio S.T., Dillon K.H., Resick P.A. Cognitive factors in the development, maintenance, and treatment of post-traumatic stress disorder Curr. Opin. Psychol. 2017. Vol. 14. Р. 18‒22.
Lukashenko M. Traumatic Experience of Military Action as a Factor of Deviant Behavior. Ûridična psihologìâ. 2019. Vol. 24 (1). P. 32–38. DOI: https://doi.org/10.33270/03192401.32
Meadows, S.O., Engel, C.C, Collins, R.L, et al. 2015 Health Related Behaviors Survey: Substance Use Among U.S. Active-Duty Service Members. Santa Monica, C.A: RAND Corporation, 2018. URL: https://www.rand.org/pubs/research_briefs/RB9955z7.html
Raskind M.A. Prazosin for the treatment of PTSD. Current Treat Options in Psychiatr. 2015. Vol. 2 (2). Р. 192–203.
Schumm H., Krüger-Gottschalk A., Dyer A., Pittig A., Cludius B., Takano K., Alpers G.W., Ehring T.. Mechanisms of change in trauma-focused treatment for PTSD: The role of rumination Behav. Res. Ther., 2022. Р.148 DOI: 104009, 10.1016/j.brat.2021.104009
Schumm J.A., Monson C.M., O’Farrell T.J., Gustin N.G., Chard K.M. Couple treatment for alcohol use disorder and posttraumatic stress disorder: pilot results from US military veterans and their partners. J Trauma Stress. 2015. Vol. 28 (3). Р. 247–252.
Sipos M.L., Bar-Haim Y., Abend R., Adler A.B., & Bliese P.D. Postdeployment threat-related attention bias interacts with combat exposure to account for PTSD and anxiety symptoms in soldiers. Depression & Anxiety, 2014. Vol. 31. P. 124–129. DOI: 10.1002/da.22157
U.S. Department of Veteran Affairs. VA/DoD clinical practice guideline for the management of substance use disorders. 2015. URL: https://www.healthquality.va.gov/guidelines/MH/sud/VADoDSUDCPGRevised22216.pdf
Villagran L., Blanco A., Olea J., Bilbao M.. A proposal for evaluating psychosocial trauma. Psicothema. 2021, Vol. 33. № 4. P. 631–638
Williamson, J. B., Jaffee, M. S., & Jorge, R. E. Posttraumatic Stress Disorder and Anxiety-Related Conditions. Continuum (Minneapolis, Minn.). 2021. Vol. 27 (6), P. 1738–1763. DOI: https://doi.org/10.1212/CON.0000000000001054
Zalta A.K. Psychological mechanisms of effective cognitive-behavioral treatments for PTSD Curr. Psychiatr. Rep., 2015. Vol. 17 (4). 560 р.
Zawadzki M.J. et al. Real-time associations between engaging in leisure and daily health and well-being. Annals of Behavioral Medicine. 2015. Vol. 49 (5). P. 605–615.
