ПСИХОЛОГІЧНА СКЛАДОВА ХРОНІЧНОГО БОЛЮ: КЛІНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТА МОЖЛИВОСТІ РЕАБІЛІТАЦІЇ

Анотація

Хронічний біль є складним багатофакторним феноменом, що становить значну медичну та соціально- економічну проблему сучасної охорони здоров’я. За актуальними оцінками, понад 20 % дорослого населення у світі мають різні його форми, що призводить до погіршення якості життя, зниження функціональних можливостей і зростання ризику інвалідизації. У роботі узагальнено сучасні наукові підходи до оцінки впливу психологічних чинників на формування та підтримання хронічного больового синдрому. Метою дослідження є аналіз впливу психоемоційних і когнітивно-поведінкових чинників на перебіг хронічного болю та визначення їх значення у реабілітаційних програмах. Матеріалами дослідження стали сучасні публікації, представлені в міжнародних наукометричних базах даних PubMed, Scopus та Web of Science, зокрема систематичні огляди, метааналізи та клінічні дослідження переважно останнього десятиріччя. У роботі використано методи аналізу, систематизації та узагальнення наукових даних. Результати дослідження свідчать, що психологічні фактори, такі як депресія, тривога, катастрофізація болю та страх руху, відіграють важливу роль у хронізації больового синдрому, впливаючи на інтенсивність болю, рівень функціональних обмежень та ефективність лікування. Показано, що формування дезадаптивних когнітивно-поведінкових моделей та порушення емоційної регуляції сприяють підтриманню хронічного болю. Окрему увагу приділено моделі страху-уникнення та феномену катастрофізації як ключовим механізмам хронізації. Встановлено, що сучасні реабілітаційні підходи повинні базуватися на біопсихосоціальній моделі, яка передбачає інтеграцію медикаментозних, психологічних та фізичних втручань. Доведено ефективність когнітивно-поведінкової терапії, методів усвідомленості та програм самоменеджменту у зниженні інтенсивності болю та покращенні якості життя пацієнтів. Найбільш перспективними є мультидисциплінарні реабілітаційні програми, що дозволяють впливати на різні патогенетичні механізми хронічного болю. Урахування психологічних факторів є необхідною умовою ефективного лікування та реабілітації пацієнтів із хронічним болем. Інтеграція психологічних інтервенцій у клінічну практику сприяє покращенню функціональних результатів та підвищенню якості життя пацієнтів.