ТРИВОЖНО-ДЕПРЕСИВНІ РОЗЛАДИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я В УМОВАХ ВІЙНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-2005/2024-2-7

Ключові слова:

тривожно-депресивні розлади, дистрес, фасилітація, дезадаптивна поведінка, депресія, ментальне здоров’я.

Анотація

В статті розглядається проблема тривожно-депресивних розладів та їх вплив на ментальне здоров’я в умовах війни. Аналіз наукової літератури показує, що тривожно-депресивні розлади в умовах війни набувають необхідність комплексного підходу до діагностики, лікування та профілактики цих станів, враховуючи як зовнішні фактори, так і індивідуальні особливості постраждалих осіб. Основна ідея проблеми тривожно- депресивних розладів та їх вплив на ментальне здоров’я в умовах війни полягає в тому, що воєнні конфлікти створюють екстремальні стресові умови, які викликають хронічний дистрес, що значно підвищує ризик розвитку тривожно-депресивних розладів, які виникають у наслідок неспроможності ефективно адаптуватися до постійних загроз, травматичних подій, та втрат, спричинених війною. Така ситуація не лише погіршує ментальне здоров’я, але й впливає на фізичний стан, соціальні зв’язки та загальну якість життя людини, вимагаючи комплексного підходу до лікування і підтримки. Війна – це екстремальна ситуація, яка виходить за рамки нормального людського досвіду. Люди, які вдалися до вимушеної внутрішньої або зовнішньої міграції, не можуть повністю дистанціюватися від подій, які стосуються їхніх родичів і місця їх постійного проживання. Зовнішні фактори, такі як військові дії, втрата житла, соціальна нестабільність, стають постійними джерелами стресу. Вони підсилюють відчуття безпорадності і безнадійності, які є детермінуючими факторами у розвитку депресивних станів. Невизначеність майбутнього та загроза життю стимулюють хронічний стрес, що у свою чергу підвищує рівень тривоги. Ми визначаємо тривожно-депресивні розлади як неврологічний стан, що характеризується поєднанням симптомів тривоги та депресії, при цьому жоден з них не є настільки вираженим, щоб окремо діагностувати тривожний розлад або депресію. У нашому дослідженні, ментальне здоров’я – це не статичне явище, а процес, що потребує систематичного догляду та уваги за всіма його компонентами: власним емоційним і психологічним станом, включаючи в себе здоровий спосіб життя, правильне харчування, регулярну фізичну активність, а також розвиток позитивних стратегій управління стресом, розвиток психічної стійкості та резилієнтності Війна впливає на всі аспекти життя людини, зокрема на психічне здоров’я, що може призвести до розвитку тривожно-депресивних розладів. Тривожно- депресивні розлади в умовах війни є серйозним психічним станом, що виникає через тривалий вплив стресових факторів, пов’язаних із бойовими діями.

Посилання

Герасименко Л. О. Психосоціальна дезадаптація (сучасні концептуальні моделі). Український вісник психоневрології. 2008. Т. 26, Вип. 1. № 94. С. 62–65. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2018_26_1_15.

Марута Н. О., Федченко В. Ю. Тривожно-депресивні порушення в структурі розладів адаптації (клініка, діагностика, терапія). Family Medicine. 2020. № 10. С. 23–30.

Чабан О. С, Хаустова О. О. Дезадаптація людини в умовах суспільної кризи: нові синдроми та напрямки їх подолання. Журнал психіатрії і медичної психології. 2009. № 23 (3). С. 13–21.

Чистовська Ю. Ю. Психологічний аналіз вивченої безпорадності. Габітус. 2020. № 3 (18). С. 230–233. DOI: https://doi.org/10.32843/2663-5208.2022.36.38.

Іванова Л. Вплив воєнного стану на психічне здоров’я молоді: аналіз українського досвіду. Український журнал клінічної та практичної психіатрії. 2016. № 3 (14). С. 43–49.

Петрова Н. Психологічні особливості формування психічної стійкості молоді в умовах воєнного конфлікту. Український вісник психоневрології. 2017. № 25 (3). С. 75–80.

Lazarus R. S., Folkman S. Stress, appraisal and coping. Springer Publishing Company. New York, 1984. 456 р.

Sherbourne C. D., Asch S. M., Shugarman L. R., Goebel J. R., Lanto A. B., Rubenstein L. V., et al. Early identification of co-occurring pain, depression and anxiety. J Gen Intern Med. 2009. № 24. P. 620–625.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-26

Номер

Розділ

Статті