ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСОБИСТОСТІ НА ВИРОБНИЦТВІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2005/2026-2.44Ключові слова:
професійне благополуччя, суб’єктивне благополуччя, професійна самоефективність, негативний вплив роботи, психологічні ресурси, працівники виробництваАнотація
У статті представлено результати емпіричного дослідження професійного благополуччя працівників на виробництві. Професійне благополуччя визначено як інтегральний показник психологічного, фізичного та соціального функціонування особистості в умовах професійної діяльності. Здійснено аналіз професійного благополуччя з позицій ресурсного підходу, що дозволяє врахувати як негативний вплив роботи, так і психологічні ресурси, які забезпечують адаптацію до складних умов праці. Емпіричне дослідження проведено на вибірці працівників металургійного підприємства. Для збору емпіричних даних використано модифіковану шкалу суб’єктивного благополуччя БІБІСІ, опитувальник професійної самоефективності та методику визначення негативного впливу роботи на психологічний стан. Це дало змогу здійснити комплексний аналіз рівнів і структури професійного благополуччя, а також виявити його взаємозв’язки з ресурсними та ризиковими змінними. Встановлено, що загальний рівень суб’єктивного благополуччя працівників перебуває в межах середніх значень. Визначено вразливі компоненти його структури, зокрема фізичне та психологічне благополуччя. Виявлено переважно високий рівень професійної самоефективності, що свідчить про сформовану впевненість працівників у власній професійній спроможності. Зафіксовано помірний рівень негативного впливу роботи без проявів його критичної вираженості. У результаті кореляційного аналізу встановлено статистично значущі позитивні зв’язки між професійною самоефективністю та всіма складовими суб’єктивного благополуччя, що дає підстави розглядати її як важливий психологічний ресурс підтримання професійного благополуччя. Водночас не виявлено прямих лінійних зв’язків між негативним впливом роботи та показниками благополуччя, що свідчить про опосередкований характер його дії та можливу компенсаторну роль ресурсних чинників. Зроблено висновок, що професійне благополуччя працівників металургійного підприємства має адаптивно- ресурсний характер і потребує системної психологічної підтримки, спрямованої на збереження фізичного та психологічного здоров’я персоналу
Посилання
Бондарчук О., Пінчук Н. Професійне психологічне благополуччя освітян та особливості його підтримки в кризових умовах сьогодення. Київський журнал сучасної психології та психотерапії. 2023. № 5. С. 5–14. DOI: https://doi.org/10.48020/mppj.2023.01.01
Войтенко О. Професійне благополуччя: зміст поняття та його ключові структурні компоненти. Вісник Національного університету оборони України. 2023. Вип. 73 (3). С. 57–64. DOI: https://doi.org/10.33099/2617-6858-2023-73-3-57-64
Волинець Н. В. Психологічні особливості особистісного благополуччя в професійній сфері життєдіяльності : монографія. Хмельницький : Видавництво НАДПСУ, 2019. 620 с.
Духневич В. М. Психологічне благополуччя професіонала як умова його ефективної діяльності (на прикладі професії психолога) : дис. ... канд. психол. Наук : 19.00.01. Київ, 2002. 197 с.
Карамушка Л. Технології забезпечення психічного здоров’я та благополуччя персоналу організацій в умовах війни: рівні, форми та етапи реалізації. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2024. Вип. 33 (3-4). С. 20–30. DOI: https://doi.org/10.31108/2.2024.3.33.2
Каргіна Н. В. Феномен психологічного благополуччя особистості: особливості діагностики. Вісник Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Психологія. 2015. Т. 20. Вип. 4 (38). С. 63–73.
Карсканова С. В. Опитувальник «Шкали психологічного благополуччя» К. Ріфф: процес та результати адаптації. Практична психологія та соціальна робота. 2011. № 1. С. 1–10.
Коваленко А., Рик Г. Особливості професійного благополуччя працівників сфери інформаційних технологій. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія. 2020. Т. 2. № 12. С. 26–33. DOI: https://doi.org/10.17721/BSP.2020.2(12).5
Максименко С. Д., Кокун О. М., Тополов Є. В. Адаптація психодіагностичних методик шкала пошукової активності іншої роботи та шкала негативного впливу роботи. Практична психологія та соціальна робота. 2011. № 10. С. 34–38.
Методики дослідження психічного здоров’я та благополуччя персоналу організацій: психологічний практикум /Л. М. Карамушка, О. В. Креденцер, К. В. Терещенко, В. І. Лагодзінська, В. М. Івкін, О. С. Ковальчук ; за ред. Л. М. Карамушки. Київ : Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2023. 76 с.
Федотова Т. Особливості вияву суб’єктивного благополуччя як показника психічного здоров’я особистості (на прикладі працівників державної служби). Psychological Prospects Journal. 2018. Вип. 31. С. 280–291. DOI: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2018-31-280-291
Швалб Ю. М., Волинець Н. В. Проблеми методології дослідження психологічного благополуччя працюючої особистості (працівника). East European Science Journal. № 5 (33). 2018. Рart 3. Р. 57–64.
Яворовська Л. М., Філоненко Г. С. Фактори становлення психологічного благополуччя особистості. Наука і освіта. 2014. № 12. С. 216–220.
Pakhol B. E. Professional well-being an overview of key concepts and scientific research of the phenomenon. Український психологічний журнал: збірник наукових праць. Київ, 2017. № 2 (4). С. 107–140.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


