PSYCHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF PROFESSIONAL WELL-BEING AMONG INDUSTRIAL WORKERS
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2005/2026-2.44Keywords:
professional well-being, subjective well-being, occupational self-efficacy, negative impact of work, psychological resources, industrial workersAbstract
The article presents the results of an empirical study of professional well-being among industrial workers. Professional well-being is defined as an integrative indicator of psychological, physical, and social functioning of an individual in the context of professional activity. The analysis of professional well-being is conducted within a resource-based approach, which allows consideration of both the negative impact of work and psychological resources that ensure adaptation to challenging working conditions. The empirical study was conducted on a sample of employees of a metallurgical enterprise. Data collection was carried out using the modified BBC Subjective Well- Being Scale (BBC-SWB), the occupational self-efficacy questionnaire, and the method for assessing the negative impact of work on psychological state. This made it possible to perform a comprehensive analysis of the levels and structure of professional well-being, as well as to identify its relationships with resource and risk variables. It was found that the overall level of subjective well-being of employees is within the average range. Vulnerable components of its structure were identified, particularly physical and psychological well-being. A predominantly high level of occupational self-efficacy was revealed, indicating a well-formed confidence in employees’ professional competence. A moderate level of the negative impact of work was recorded without manifestations of its critical intensity. The results of the correlation analysis demonstrated statistically significant positive relationships between occupational selfefficacy and all components of subjective well-being, which allows it to be considered an important psychological resource for maintaining professional well-being. At the same time, no direct linear relationships were found between the negative impact of work and well-being indicators, indicating an indirect nature of its influence and a possible compensatory role of resource factors. It is concluded that the professional well-being of metallurgical workers has an adaptive-resource character and requires systematic psychological support aimed at maintaining the physical and psychological health of personnel.
References
Бондарчук О., Пінчук Н. Професійне психологічне благополуччя освітян та особливості його підтримки в кризових умовах сьогодення. Київський журнал сучасної психології та психотерапії. 2023. № 5. С. 5–14. DOI: https://doi.org/10.48020/mppj.2023.01.01
Войтенко О. Професійне благополуччя: зміст поняття та його ключові структурні компоненти. Вісник Національного університету оборони України. 2023. Вип. 73 (3). С. 57–64. DOI: https://doi.org/10.33099/2617-6858-2023-73-3-57-64
Волинець Н. В. Психологічні особливості особистісного благополуччя в професійній сфері життєдіяльності : монографія. Хмельницький : Видавництво НАДПСУ, 2019. 620 с.
Духневич В. М. Психологічне благополуччя професіонала як умова його ефективної діяльності (на прикладі професії психолога) : дис. ... канд. психол. Наук : 19.00.01. Київ, 2002. 197 с.
Карамушка Л. Технології забезпечення психічного здоров’я та благополуччя персоналу організацій в умовах війни: рівні, форми та етапи реалізації. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2024. Вип. 33 (3-4). С. 20–30. DOI: https://doi.org/10.31108/2.2024.3.33.2
Каргіна Н. В. Феномен психологічного благополуччя особистості: особливості діагностики. Вісник Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Психологія. 2015. Т. 20. Вип. 4 (38). С. 63–73.
Карсканова С. В. Опитувальник «Шкали психологічного благополуччя» К. Ріфф: процес та результати адаптації. Практична психологія та соціальна робота. 2011. № 1. С. 1–10.
Коваленко А., Рик Г. Особливості професійного благополуччя працівників сфери інформаційних технологій. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія. 2020. Т. 2. № 12. С. 26–33. DOI: https://doi.org/10.17721/BSP.2020.2(12).5
Максименко С. Д., Кокун О. М., Тополов Є. В. Адаптація психодіагностичних методик шкала пошукової активності іншої роботи та шкала негативного впливу роботи. Практична психологія та соціальна робота. 2011. № 10. С. 34–38.
Методики дослідження психічного здоров’я та благополуччя персоналу організацій: психологічний практикум /Л. М. Карамушка, О. В. Креденцер, К. В. Терещенко, В. І. Лагодзінська, В. М. Івкін, О. С. Ковальчук ; за ред. Л. М. Карамушки. Київ : Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2023. 76 с.
Федотова Т. Особливості вияву суб’єктивного благополуччя як показника психічного здоров’я особистості (на прикладі працівників державної служби). Psychological Prospects Journal. 2018. Вип. 31. С. 280–291. DOI: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2018-31-280-291
Швалб Ю. М., Волинець Н. В. Проблеми методології дослідження психологічного благополуччя працюючої особистості (працівника). East European Science Journal. № 5 (33). 2018. Рart 3. Р. 57–64.
Яворовська Л. М., Філоненко Г. С. Фактори становлення психологічного благополуччя особистості. Наука і освіта. 2014. № 12. С. 216–220.
Pakhol B. E. Professional well-being an overview of key concepts and scientific research of the phenomenon. Український психологічний журнал: збірник наукових праць. Київ, 2017. № 2 (4). С. 107–140.
