ПЕРЕНЕСЕННЯ ДРУГОГО ТИПУ: АКТУАЛІЗАЦІЯ ЕГО-СТАНУ РОДИТЕЛЯ 1 У ВЗАЄМОДІЇ КЛІЄНТА З ЧАТОМ-ШІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2005/2026-2.55Ключові слова:
транзакційний аналіз, перенесення другого типу, Его-стан Родителя, штучний інтелект, цифрова взаємодія, проєкція, психотерапіяАнотація
У статті здійснено теоретичну концептуалізацію перенесення другого типу як процесу актуалізації Его- стану Родителя 1 у взаємодії клієнта з чатом на основі штучного інтелекту. Актуальність дослідження зумовлена стрімким поширенням генеративних цифрових систем у сфері психічного здоров’я та недостатньою теоретичною розробленістю психологічних механізмів такої взаємодії в межах Транзакційного аналізу. Метою статті є осмислення того, яким чином алгоритмічна система може ставати об’єктом проєкції внутрішніх батьківських інтроєктів і виконувати функцію символічно значущого Іншого у психічному житті людини. Методологічну основу дослідження становить транзакційно-аналітичний підхід; використано методи теоретичного аналізу, категоріального аналізу, порівняльно-інтерпретативного аналізу та концептуального моделювання. Показано, що Транзакційний аналіз є продуктивною рамкою для дослідження цифрового перенесення, оскільки дозволяє аналізувати взаємодію з чатом на основі штучного інтелекту на структурному, транзакційному, сценарному та реляційному рівнях. Обґрунтовано, що за певних умов алгоритмічна система може сприйматися не лише як інструмент обробки інформації, а як проєкційна поверхня для актуалізації підтримувального або критичного полюсу Родителя 1. Встановлено, що така взаємодія має амбівалентний характер: у підтримувальному вимірі вона може сприяти тимчасовій стабілізації Его-стану Дорослого, зниженню тривоги та впорядкуванню внутрішнього досвіду, тоді як у критичному вимірі здатна підсилювати залежність від зовнішньої валідації, відтворення сценарних патернів та зниження автономності. Окрему увагу приділено феномену «штучного Третього» як новому елементу психотерапевтичного поля, що змінює конфігурацію взаємодії «клієнт – чат на основі штучного інтелекту – терапевт». Практичне значення одержаних результатів полягає у створенні теоретичного підґрунтя для подальших емпіричних досліджень і психотерапевтичного осмислення цифрово опосередкованих форм контакту
Посилання
Шлегель Л. Короткий словник транзакційного аналізу / упоряд. перекладач Г. Яворська, К. Репетій. Черкаси : Інтроліта ТОР, 2025. 608 с.
Яворська Г. Діагностика симбіотичних відносин: транзакційно-аналітичний підхід до розмежування здорових та патологічних форм. Психологічний журнал, (15), 144–153. https://doi.org/10.31499/2617-2100.15.2025.342185
Яворський М. В. Психологічні детермінанти довіри до штучного інтелекту. Ментальне здоров’я, № 4 (2025). DOI: https://doi.org/10.32782/3041-2005/2025-4.42
Alabed A., Javornik A., Gregory-Smith D. AI anthropomorphism and its effect on users’ self-congruence and self-AI integration: A theoretical framework and research agenda. Technological Forecasting and Social Change. 2022. Vol. 182. Art. 121786. DOI: 10.1016/j.techfore.2022.121786
Berne E. Transactional analysis in psychotherapy: A systematic individual and social psychiatry. New York: Grove Press, 1961. 270 p.
Chen Y., Wang M., Yuan S., Zhao Y. Development and validation of the conversational AI dependence scale for Chinese college students. Frontiers in Psychology. 2025. Vol. 16. Art. 1621540. DOI:10.3389/fpsyg.2025.1621540
Erskine R. G. Transference and Transactions: Critique from an Intrapsychic and Integrative Perspective.Transactional Analysis
Journal. 1991. Vol. 21, No. 2. P. 63–76. DOI: 10.1177/036215379102100202
Gillath O., Ai T., Branicky M. S., Keshmiri S., Davison R. B., Spaulding R. Attachment and trust in artificial intelligence. Computers in Human Behavior. 2021. Vol. 115. Art. 106607. DOI: 10.1016/j.chb.2020.106607
Goh A. Y. H., Hartanto A., Majeed N. M. Generative artificial intelligence dependency: Scale development, validation, and its motivational, behavioral, and psychological correlates. Computers in Human Behavior Reports. 2025. Vol. 20. Art. 100845. DOI: 10.1016/j.chbr.2025.100845
Haber Y., Levkovich I., Hadar-Shoval D., Elyoseph Z. The Artificial Third: A Broad View of the Effects of Introducing Generative Artificial Intelligence on Psychotherapy.JMIR Mental Health. 2024. Vol. 11. Art. e54781. DOI: 10.2196/54781
Haworth M. Generative Artificial Intelligence Use in Transactional Analysis Psychotherapy: Transference With the Artificial Third. Transactional Analysis Journal. 2026. Vol. 56. No. 1. P. 30–49. DOI: 10.1080/03621537.2026.2595388
Hu D., Lan Y., Yan H., Chen C. W. What makes you attached to social companion AI? A two-stage exploratory mixed-method study. International Journal of Information Management. 2025. Vol. 83. Art. 102890. DOI:10.1016/j.ijinfomgt.2025.102890
Kasturiratna K. T. A. S., Hartanto A. Attachment to artificial intelligence: Development of the AI Attachment Scale, construct validation, and the psychological mechanisms of human-AI attachment. Computers in Human Behavior Reports. 2025. Vol. 21. Art. 100912. DOI: 10.1016/j.chbr.2025.100912
Li H., Zhang R., Lee Y.-C., Kraut R. E., Mohr D. C. Systematic review and meta-analysis of AI-based conversational agents for promoting mental health and well-being. NPJ Digital Medicine. 2023. Vol. 6. No. 1. Art. 236. DOI: 10.1038/s41746-023-00979-5
Moiso C. Ego States and Transference. Transactional Analysis Journal. 1985. Vol. 15. No. 3. P. 194–201. DOI: 10.1177/036215378501500302
Pentina I., Hancock T., Xie T. Exploring relationship development with social chatbots: A mixed-method study of Replika. Computers in Human Behavior. 2023. Vol. 140. Art. 107600. DOI: 10.1016/j.chb.2022.107600
Saracini C., Cornejo-Plaza M. I., Cippitani R. Techno-emotional projection in human-GenAI relationships: A psychological and ethical conceptual perspective. Frontiers in Psychology. 2025. Vol. 16. Art. 1662206. DOI: 10.3389/fpsyg.2025.1662206
Yang F., Oshio A. Using attachment theory to conceptualize and measure the experiences in human-AI relationships. Current Psychology. 2025. Vol. 44. P. 10658–10669. DOI: 10.1007/s12144-025-07917-6
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
