ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАТИВНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ ОСІБ З РІЗНИМ ЛОКУСОМ КОНТРОЛЮ

Автор(и)

  • Олена Григоріївна Бабчук ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» https://orcid.org/0000-0001-5712-909X
  • Олена Олександрівна Коренблат ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського» https://orcid.org/0009-0004-5433-6674

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-2005/2024-1-3

Ключові слова:

толерантність, комунікативна толерантність, локус контролю, типи локусу контролю, особистість.

Анотація

У даній статті розглядаються особливості комунікативної толерантності в осіб, які різняться за локусом контролю. Ґрунтовний аналіз наукових робіт із проблеми, що вивчається, дозволив розглядати комунікативну толерантність як одну з найважливіших і дуже інформативних рис людини, яка є «збірною», оскільки в ній відбиваються фактори долі й виховання, досвід спілкування, культура, цінності, потреби, інтереси, настанови, характер, темперамент, звички, особливості мислення і, звичайно, емоційний стереотип поведінки. Дослідники зазначають, що толерантність особистості має відмінності в такій області, як локус контролю. Під локусом контролю розуміється якість, що характеризує схильність людини приписувати відповідальність за події, що відбуваються в її житті, та результати власної діяльності зовнішнім силам (екстернальний, або зовнішній локус контролю) або власним здібностям та зусиллям (інтернальний, чи внутрішній локус контролю). Вибірку дослідження склали 54 особи. Психодіагностичний комплекс склали такі методики: «Діагностика комунікативної толерантності» та «Методика дослідження рівня суб’єктивного контролю» (РСК). Проведений кореляційний аналіз, який дозволяє з’ясувати характер взаємозв’язків між показниками, визначити ступінь близькості феноменів, що вивчаються, дозволив отримати дані, що показали взаємопов’язаність феноменів локусу контролю та комунікативної толерантності. За допомогою методу «асів» були виділені дві групи осіб, а саме: група осіб з інтернальним типом локусу контролю та група осіб з екстернальним типом локусу контролю. Якісний аналіз показав, що рівень комунікативної толерантності в групі досліджуваних з інтернальним типом локусу контролю виявився вищим за рівень комунікативної толерантності в групі досліджуваних з екстернальним типом локусу контролю.

Посилання

Бабчук О.Г. Психологічні особливості майбутніх фахівців з різним рівнем комунікативної толерантності. Науковий

вісник Ужгородського національного університету. Серія «Психологія». Вип. 3. Одеса : Видавничий дім «Гельветика»,

С. 5–10.

Генералова О.О. Комунікативна толерантність як показник розвитку комунікативних вмінь студентів. Гуманітарний

вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». Додаток 1

до вип. 29. Т. 3. Київ : Гнозис, 2013. С. 154–156.

Горянська А.М. Психологічні особливості розвитку суб’єктних характеристик толерантності майбутніх вчителів.

Вісник Харківського національного університету. Серія «Психологія». 2015. Вип. 58. С. 11–16.

Предко В.В. Психологічне значення життєстійкості у формуванні фрустраційної толерантності особистості підлітка.

Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Психологія». 2022. Вип. 3. С. 15–19.

Тараненко А.В. Психологічний аналіз поняття комунікативної толерантності. Синергетичний підхід до проєктування

життєвого простору особистості : зб. наук. матеріалів Міжнарод. наук.-практ. онлайн-конф. (м. Полтава, 27–28 квітня 2021 р.).

Полтава, 2021. C. 269–272.

Rotter J.B. Some problems and misconceptions related to the construct of internal versus external control of reinforcement.

Journal of Consulting and Clinical Psychology. 1975. Vol. 43. P. 56–67.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-08

Номер

Розділ

Статті