ВЗАЄМОДІЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З РОДИНАМИ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ЇХ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ

Анотація

У статті розглянуто взаємодію військовослужбовців з родинами як ключовий фактор підвищення їх резильєнтності. Аналізуються психологічні, соціальні та емоційні аспекти сімейної підтримки, що сприяють адаптації військових до проживання стресових ситуацій та покращення їх психоемоційного стану. Окреслено практичні підходи до розвитку сімейної взаємодії як ефективного механізму збереження психічного здоров’я військових. У статті ми фокусуємося на найболіснішій темі для всієї України – війні. Війні, яка руйнує коханих, колег, друзів та сім’ї не лише фізично, а й психологічно. В Україні російсько-українська війна триває понад десять років. Проте не всі представники громадськості обізнані щодо психоемоційного навантаженням українських військовослужбовців, якого вони зазнають під час проходження служби та при виконанні бойових завдань.Реакції на психотравмувальні фактори війни викликають у військовослужбовців стан стресу, призводять до психічних розладів, а також до фрустрації та дезадаптивної поведінки, що проявляється у вигляді підвищеної міжособистісної конфліктності, обмеження контактів, безпрецедентного нехтування обов’язками, недисциплінованості, низької працездатності, підвищеної дратівливості, депресії та посттравматичного стресового розладу. Представлено результати емпіричного дослідження показників резильєнтності та визначено їх вплив на задоволеність перебування в шлюбі в родинах військовослужбовців. Пріоритетними завданнями сьогодення для психологів-практиків є надання фахової психоедукаційної, психоконсультаційної, психокорекційної, психотерапевтичної підтримки військовослужбовцям та членам їхніх родин з метою налагодження ефективної комунікації, зниження рівня конфліктності, оптимізованої адаптації та інтеграції в суспільстві.