ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ПОСТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ В ДІТЕЙ В УМОВАХ АМБУЛАТОРНОГО НАГЛЯДУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2005/2025-1.8Ключові слова:
посттравматичний стресовий розлад, діти, амбулаторна допомога, психологічна підтримка, воєнні конфлікти, симптоми ПТСРАнотація
У статті на основі емпіричного дослідження досліджуються психологічні особливості посттравматичного стресового розладу (далі – ПТСР) у дітей, які постраждали від травматичних подій під час війни в Україні. Аналіз ураховує методи діагностики та корекції цього порушення. Експериментально досліджено вплив воєнних конфліктів на психічне здоров’я дітей, зокрема встановлено, що в більшості дітей, які стали свідками насильства, вибухів або втрати близьких, спостерігаються клінічні прояви ПТСР. Бомбардування, втрата близьких і фізичне насильство – лише деякі з травматичних переживань, які можуть спричинити воєнні конфлікти, що може призвести до симптомів ПТСР. Необхідність раннього виявлення та своєчасного втручання для підтримки психічного здоров’я підкреслюється наявністю більш виражених симптомів у дітей, які пережили численні травми. Згідно з дослідженнями, найпоширенішими симптомами є вторгнення, афективне збудження та порушення когнітивних функцій. Результати дослідження підтверджують, що ПТСР розвивається у 20–30 % дітей, які пережили травматичні події. Діти найчастіше відчувають втручання та порушення когнітивного функціонування як симптоми ПТСР. Втручання проявляються у вигляді повторюваних спогадів, кошмарів і спогадів, які викликають сильний страх та тривогу. Порушення когнітивного функціонування може проявлятися труднощами з концентрацією та пам’яттю, що негативно впливає на навчання й соціальні взаємодії. Вплив травми на самооцінку дітей може призвести до симптомів депресії. Відзначено, що ці симптоми можуть бути тривалими і впливати на всі сфери життя дитини, включно зі стосунками з родиною та однолітками. Акцентовано увагу на важливості своєчасної психологічної допомоги при розробці програми корекційних заходів підтримки дітей, які пережили травму. Визначено роль амбулаторного спостереження у виявленні та лікуванні ПТСР, що містить активну участь батьків та мультидисциплінарний підхід до лікування.
Посилання
Foa E. B., Kozak M. J. Emotional Processing of Fear: Exposure to Corrective Information. Psychological Bulletin. 1986. 99(1). Р. 20–35.
Yule W., Gold S. Posttraumatic stress disorder in children. Journal of Child Psychology and Psychiatry. 2000. 41(2). Р. 209–217.
Herman J. Trauma and Recovery: The Aftermath of Violence – From Domestic Abuse to Political Terror. 1992.
Кравченко О. Психічне здоров’я дітей в умовах війни: статистичні дані та рекомендації. Журнал психічного здоров’я. 2022. 1(2). 45–60.
Міністерство охорони здоров’я України. Звіт про стан психічного здоров’я в Україні у контексті війни. Київ : Міністерство охорони здоров’я України. 2022.
Brewin C. R., Andrews B., & Valentine J. D. Meta-analysis of risk factors for posttraumatic stress disorder in trauma-exposed adults. Journal of Consulting and Clinical Psychology. 2000. 68(5). Р. 748–766.
