ФАКТОРИ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРЯННЯ СПОРТСМЕНІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2005/2024-1-7Ключові слова:
емоційне вигоряння, стрес, виснаження, фактори емоційного вигоряння, спорт.Анотація
У статті проведено теоретичний аналіз визначення феномена «емоційне вигоряння», який з’явився в минулому столітті. Робиться спроба виявити фактори, які впливають на його виникнення, та уточнити природу як предмета психологічного дослідження з погляду таких вітчизняних науковців, як Л.М. Карамушка, Р.В. Павелків, Х.В. Юдкіна, та зарубіжних, таких як Р. Сміт, Г. Фрайденбер, Г. Шмідт, Г. Штайн, Дж. Сільва, Дж. Коаклі та ін. Феномен «емоційного вигоряння» у спортсменів характеризується динамікою, прояв якого зростає в процесі спортивної діяльності. У спортсменів емоційне вигоряння визначається цілою низкою таких зовнішніх факторів, як публічність змагань; відбір у команди; спілкування із суддями, представниками ЗМІ, спортивних федерацій і клубів; сімейно-побутові; фінансові проблеми, а останнім часом і військова ситуація в нашій країні; до внутрішніх відносяться наступні: висока тривожність; низька самооцінка; рівень дома- гань; локус контролю; відсутність мотивації та відчуття безпорадності, серед яких емоційне виснаження, зниження рівня професійної активності в спорті; незадоволеність діяльністю та неадекватна оцінка своєї професійної компетентності. У результаті хронічного стресу розвивається емоційне вигоряння, що має руйнівний вплив на всі сфери психічної діяльності спортсмена. Дослідження показують, що емоційне вигоряння викликає почуття безпорадності, пригнічений настрій, відчуття марності свого життя, і виникає думка про свій недостатній професіоналізм. Усе це впливає на низьку результативність та втрату ентузіазму в спорті. У статті вказується на необхідність профілактики та запобігання виникненню емоційного вигоряння, а також усунення факторів, що негативно впливають на психічний стан спортсмена.
Посилання
Коняхіна А.В., Гаврик І.Л, Гриценко Н.В. та ін. Емоційне вигорання педагогів. Методичні рекомендації. Суми :
Методичний кабінет відділу освіти Сумської районної державної адміністрації, 2016. 60 с.
Карамушка Л.М., Гнускіна Г.В. Психологія професійного вигорання підприємців : монографія. Київ : Логос, 2018. 98 с.
Павелків Р.В., Василюк В.М., Юдкіна Х.В. Змістовий аналіз дефініції «емоційне вигорання в спорті». Психологія:
реальність і перспективи. 2018. Вип. 10. С. 5–12.
Шевчук В.В. Сучасні підходи до визначення категорії «емоційного вигорання». Габітус: науковий журнал. 2020.
№ 17. С. 141–145.
Льошенко О., Кондратьєва В. Діагностика, профілактика, корекція синдрому «емоційного вигорання». Вісник
Львівського університету. Серія «Психологічні науки». 2021. Випуск 10. С. 105–112.
Freundberger H.J. Staff burnout. Social Scienes. 1974. P. 159–166.
Raedeke T.D. Is athlete burnout more than just stress? A sport commitment perspective. Journal of Sport & Exercise
Psychology. 1997. Vol. 19. Р. 396–417.
Наугольник Л.Б. Психологія стресу : підручник. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ,
324 с.
Smith R.E. Toward a cognitive-affective model of athletic burnout. Journal of Sport Psychology. 1986. Vol. 8. Р. 36–50.
Schmidt G.W., Stein G.L. Sport commitment: A model integrating enjoyment, dropout and burnout. Journal of Sport and
Exercise Psychology. 1991. Vol. 8. Р. 254–265.
Silva J.M. An analysis of the training stress syndrome in competitive athletics. Journal of Applied Sport Psychology.
Vol. 2. P. 5–20.
Coakley J. Burnout amoung adolescent athletes: A personal failure or social problem? Sociology of Sport Journal.
Vol. 9. P. 271–285.
Cohn P.J. An exploratory study on sources of stress and athlete burnout in youth golf. Sport Psychologis. 1990. Vol. 4 (2). Р. 95–106.