ВПЛИВ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ НА ПРОЦЕСУАЛЬНУ РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ ПОЛІЦЕЙСЬКИХ

Анотація

Представлено результати емпіричного вивчення взаємозв’язку між професійним вигоранням і процесуальною резильєнтністю працівників поліції. У дослідженні взяли участь 127 працівників Національної поліції України віком від 20 до 44 років із різним стажем служби та бойовим досвідом або без нього. Для збору даних використано Опитувальник професійного вигорання (О. Чабан та ін.) та Шкалу резильєнтності К. Коннора – Дж. Девідсона в адаптації Є. Грішина. Дисперсійний аналіз виявив, що підвищення рівня професійного вигорання супроводжується зниженням більшості показників процесуальної резильєнтності: орієнтації на виклики, самоконтролю, стресостійкості, самодетермінації, соціальної контактності, відкритості досвіду та ефективності копінг-стратегій. Встановлено, що тривалість служби й бойовий досвід виконують буферну функцію, частково нейтралізуючи негативний вплив вигорання на регуляційні, мотиваційні та соціальні компоненти резильєнтності. Отримані результати підтверджують, що професійне вигорання виступає значущим ризиковим чинником зниження процесуальної резильєнтності працівників поліції. Розвиток саморегулювальних, когнітивних і мотиваційних ресурсів є провідним напрямом психологічної підтримки та профілактики емоційного виснаження у професійному середовищі правоохоронців. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості розроблення психопрофілактичних і психокорекційних програм, спрямованих на підвищення процесуальної резильєнтності працівників поліції. З позицій когнітивно-поведінкової терапії такі програми мають бути орієнтовані на формування навичок саморегуляції, переоцінку неадаптивних переконань, розвиток гнучкості мислення, опанування технік стрес- менеджменту та конструктивного подолання професійних труднощів.