ДИНАМІКА ВПЛИВУ ІНФОРМАЦІЙНОГО СТРЕСУ НА ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-2005/2024-1-10

Ключові слова:

інформація, інформаційний стрес, здобувачі вищої освіти, депресивний стан, нервово-психічна напруга.

Анотація

У статті надано теоретичне обґрунтування підходу до вивчення інформаційного стресу та емпіричне дослідження динаміки впливу інформаційного стресу на людину в процесі навчання у ЗВО. Спираючись на теорію А. Рестіана, було надано загальне поняття феномена «інформаційний стрес». Визначено типологію інформаційного стресу. Виокремлено критерії розвитку інформаційного стресу при навчанні у ЗВО. Оцінювання наявності розвитку інформаційного стресу у здобувачів ВО проводилося емпірично відповідно до показників за шкалою депресії, що є його індикатором та зумовлюється процесами непрагматичної адаптації до інформації. Визначено, що під час навчального року вплив інформаційного стресу стає більш помітним: за результатами опитувальника «Шкала депресії Бека» встановлено, що більше третини респондентів у середині навчального року та лише 10 % наприкінці не виявили симптомів депресивного стану; 10 % опитуваних мали середній рівень важкості депресивного розладу на початку дослідження і вже 15 % – наприкінці; на другому етапі опитування з’явився і важкий прояв депресивного синдрому в 5 % респондентів. Отримано, що в середині року близько 35 % здобувачів мали високий рівень особистісної тривоги, тоді як на кінець року ця цифра зросла до 50 %. Показники ситуативної тривожності мали більшу різницю в часі, було визначено збільшення удвічі – з 30 % до 60 % долі її високого рівня. Порівняння результатів за трьома шкалами САН визначило, що під час навчання здобувачів 4-го курсу показники за шкалами «Самопочуття», «Активність» та «Настрій» зазнають значних негативних змін. Порівняння рівнів нервово-психічної напруги на початку навчального року та наприкінці за методикою «Опитувальник нервово-психічної напруги» визначило зростання долі її високого рівня з 20 % до 45 %. Аналіз змін даних за банком методик дав можливість зробити висновок, що під час періоду навчання у ЗВО здобувачі відчувають збільшення рівня стресу інформаційної природи, та конкретизував його негативний вплив на їхню психіку.

Посилання

Robertson R. Humanity for itself? Reflections on climate change and the Covid-19 pandemic. Globalizations. 2021. Vol. 18 (5).

P. 762–770.

Restian A. Informational stress: discussion paper. Journal of the Royal Society of Medicine. 1990. Vol. 83 (6). Р. 380–382.

Pinchuk O., Pinchuk N., Bondarchuk O., Balakhtar V., Pavlenok K. Using e-learning to prevent informational stress of

employees working remotely. Information Technologies and Learning Tools. 2023. Vol. 98 (6). Р. 177–189.

Швець А.В. Гендерні особливості регуляції серцевого ритму у військовослужбовців в умовах дії інформаційного

стресу різної інтенсивності. Український журнал військової медицини. 2020. № 1 (2). C. 56–65.

Ang W.H.D., Lau S.T., Cheng L.J., Chew H.S.J., Tan J.H., Shorey S., Lau Y. Effectiveness of resilience interventions for higher

education students: A meta-analysis and metaregression. Journal of Educational Psychology. 2022. Vol. 114 (7). P. 1670–1694.

Matitaishvili T., Domianidze T., Emukhvari N., Khananashvili M. Behavioral characteristics of rats on various hierarchical

level caused by acute informational stress. Georgian Medical News. 2016. Vol. 3 (252). Р. 63–73.

Matitaishvili T., Domianidze T., Burdjanadze G., Nadareishvili D., Khananashvili M. Informational stress as a depression

inducing factor (experimental study). Georgian medical news. 2017. Vol. 1 (262). P. 106–110.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-08

Номер

Розділ

Статті