УДОСКОНАЛЕНА МОДЕЛЬ ПРОЦЕСУ ЛІКУВАЛЬНИХ ТА РЕАБІЛІТАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ ДЛЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З КОМОРБІДНІСТЮ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ І МІННО-ВИБУХОВОЮ ТРАВМОЮ (АКУБАРОТРАВМОЮ)
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2005/2026-2.16Ключові слова:
посттравматичний стресовий розлад, мінно-вибухова травма, акубаротравма, коморбідність, військовослужбовці, мультидисциплінарний підхід, психореабілітація, когнітивно-поведінкова терапіяАнотація
У статті представлено результати комплексного клініко-експериментального дослідження ефективності удосконаленої методики лікування та реабілітації військовослужбовців із коморбідністю посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та мінно-вибухової травми (МВТ, акубаротравми), отриманих унаслідок бойових дій під час російсько-української війни. Актуальність роботи зумовлена високою поширеністю поєднання психічних і соматоневрологічних наслідків вибухових уражень, що суттєво ускладнює перебіг ПТСР та знижує ефективність стандартних підходів до лікування. Метою дослідження було оцінити клінічну результативність удосконаленої мультидисциплінарної моделі лікувально-реабілітаційних заходів порівняно зі стандартним протоколом, а також визначити її вплив на динаміку психопатологічних, функціональних і якісних показників. У проспективному контрольованому дослідженні взяли участь 200 військовослужбовців-чоловіків із діагностованими ПТСР і наслідками МВТ(АБТ), яких було рандомізовано на контрольну групу (стандартне лікування) та експериментальну групу (удосконалена модель). Оцінювання проводили з використанням структурованих клінічних інтерв’ю CAPS-5, шкал HADS, CD-RISC, опитувальника якості життя SF-36, а також інструментальних і лабораторних методів. Удосконалена модель передбачала поєднання травма- фокусованої когнітивно-поведінкової терапії, EMDR, групової психотерапії, оптимізованої фармакотерапії, інтенсивної фізичної реабілітації та інноваційних немедикаментозних методів (VR-терапії, арт-терапії, цифрових інструментів підтримки) за обов’язкової координації мультидисциплінарною командою. Результати показали, що застосування удосконаленої методики забезпечує статистично значуще більше зниження вираженості симптомів ПТСР (до 64 % проти 50 % у стандартній групі), підвищення резилієнтності та якості життя, а також кращі показники соціальної та професійної реінтеграції. Загальний інтегральний показник ефективності лікування в експериментальній групі був на 18 % вищим порівняно зі стандартним підходом. Отримані дані підтверджують доцільність впровадження мультидисциплінарних моделей комплексної реабілітації військовослужбовців із профілем «МВТ–ПТСР» у практику військової та цивільної медицини.
Посилання
Асєєва Ю. О., Аймедов К. В., Яцишина А. М. Вплив воєнних дій на розвиток ПТСР у військовослужбовців. Габітус. 2024. Вип. 63. С. 137–141. DOI: https://doi.org/10.32782/2663-5208.2024.63.23
Всесвітня організація охорони здоров’я. Міжнародна класифікація хвороб 11-го перегляду (МКХ-11): статистика смертності та захворюваності [Електронний ресурс]. URL: https://icd.who.int/browse11 (дата звернення: 28.01.2026).
Jones M. V., Smith N., Burns D. та ін. Систематичний огляд резильєнтної (стресостійкої) діяльності у сфері оборони
та безпеки. PLoS One. 2022. Т. 17. № 10. e0273015. DOI: 10.1371/journal.pone.0273015
Kudar K. S. Терапевтичне застосування арт-терапії у військовослужбовців дійсної служби та ветеранів із посттравматичним стресовим розладом: скоупінговий огляд. Journal of Military, Veteran and Family Health. 2024. DOI: 10.3138/jmvfh-2024-0063
Міністерство у справах ветеранів США; Міністерство оборони США. Клінічні настанови VA/DoD щодо ведення посттравматичного стресового розладу та гострого стресового розладу. Версія 4.0 [Електронний ресурс]. 2023. URL: https://www.healthquality.va.gov/guidelines/MH/ptsd/VA-DoD-CPG-PTSD-Full-CPG.pdf (дата звернення: 28.01.2026).
Міністерство у справах ветеранів США; Міністерство оборони США. Клінічні настанови VA/DoD щодо ведення та реабілітації післягострої легкої черепно-мозкової травми (mTBI). Версія 3.0 [Електронний ресурс]. 2021. URL: https://www.govinfo.gov/content/pkg/GOVPUB-VA-PURL-gpo151619/pdf/GOVPUB-VA-PURL-gpo151619.pdf (дата звернення: 28.01.2026).
Міністерство у справах ветеранів США. Система надання допомоги при політравмі та черепно-мозковій травмі (Polytrauma / TBI System of Care) [Електронний ресурс]. URL: https://www.polytrauma.va.gov/ (дата звернення: 28.01.2026).
Heo Y.-J., Park J.-M. Градована експозиційна терапія на основі віртуальної реальності у пацієнтів із посттравматичним стресовим розладом: систематичний огляд та метааналіз. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2022. Т. 19. № 23. 15911. DOI: 10.3390/ijerph192315911
Pignataro A., Pezzini F., Cera A. та ін. Біомаркери крові при черепно-мозковій травмі. International Journal of Molecular Sciences. 2025. Т. 26. № 24. 12158. DOI: 10.3390/ijms262412158
«Друг. Перша допомога»: телеграм-бот психологічної підтримки (dovidka.info). URL: https://dovidka.info/bot/drug (дата звернення: 28.01.2026).
Rose S., Bisson J., Churchill R., Wessely S. Психологічний дебрифінг для профілактики посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Cochrane Database of Systematic Reviews. 2002. Вип. 2. CD000560. DOI: 10.1002/14651858.CD000560
Wang Z., Mai L., Li H., Chen J., Tao H. Застосування методів машинного навчання при посттравматичному стресовому розладі: систематичний огляд та метааналіз. npj Digital Medicine. 2024. DOI: 10.1038/s41746-024-01117-5
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


