СТАН ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ ВІКОМ 0–3 РОКІВ В УМОВАХ ВІЙНИ В УКРАЇНІ (2024–2025 рр.)
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2005/2026-2.22Ключові слова:
діти 0–3 роки, здоров’я дітей, війна в Україні, захворюваність, вакцинація, госпіталізація, респіраторні інфекції, педіатрична допомога, психоемоційний стрес, телемедицинаАнотація
У статті представлено комплексний аналітичний огляд стану здоров’я дітей раннього віку (0–3 роки) в Україні в умовах повномасштабної війни у 2024–2025 рр. Актуальність дослідження зумовлена високою вразливістю цієї вікової групи, що перебуває у критичному періоді фізичного, когнітивного та імунологічного розвитку, а також значним впливом воєнних факторів на доступність і якість медичної допомоги. Метою роботи є узагальнення сучасних медико-статистичних показників та виявлення ключових тенденцій змін захворюваності, вакцинації та госпіталізації дітей раннього віку. Методологічною основою дослідження став аналіз відкритих статистичних даних Міністерства охорони здоров’я України, а також аналітичних звітів міжнародних організацій за 2024–2025 рр. із застосуванням порівняльного підходу до оцінки довоєнних і воєнних показників. У ході дослідження використано описові статистичні методи, що дозволило систематизувати кількісні та якісні характеристики стану здоров’я дитячого населення з урахуванням регіональних особливостей. Результати дослідження свідчать про суттєву трансформацію структури захворюваності, що проявляється зростанням частоти гострих респіраторних інфекцій, коливанням рівня охоплення профілактичними щепленнями та збільшенням кількості психоемоційних порушень. Встановлено, що погіршення соціально-побутових умов, вимушене переміщення населення та обмеження доступу до медичних послуг виступають ключовими детермінантами негативних змін у стані здоров’я дітей. Водночас відзначено, що впровадження мобільних медичних бригад і розвиток телемедицини сприяли частковій стабілізації окремих показників, що свідчить про адаптаційний потенціал системи охорони здоров’я. У роботі обґрунтовано, що сучасні виклики мають багатофакторний характер і потребують комплексного міжсекторального підходу, який поєднує медичні, соціальні та психологічні інтервенції. Особливу увагу акцентовано на необхідності підтримки високого рівня вакцинації, розширення програм психосоціальної допомоги та забезпечення безперервності медичного нагляду, особливо серед дітей внутрішньо переміщених сімей. Таким чином, результати дослідження можуть бути використані як аналітична основа для формування ефективної державної політики у сфері охорони здоров’я дітей раннього віку в умовах тривалого воєнного впливу.
Посилання
Міністерство охорони здоров’я України. Стан здоров’я населення України у 2024 році : статистичний збірник. Київ, 2025. 120 с.
World Health Organization. Health system in Ukraine: situation analysis 2024 [Electronic resource]. Geneva: WHO, 2024. 85 p. URL: https://www.who.int
United Nations Children’s Fund (UNICEF). The impact of war on children in Ukraine: analytical report. New York: UNICEF, 2025. 60 p.
Roberts B., Makhashvili N., Javakhishvili J. et al. Mental health care utilisation among internally displaced persons in Ukraine. BMC Public Health. 2019. Vol. 19. P. 1–10. DOI: https://doi.org/10.1186/s12889-019-7894-9
Blanchet K., Ramesh A., Frison S. et al. Evidence on public health interventions in humanitarian crises. The Lancet. 2017. Vol. 390. No. 10109. P. 2287–2296. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(16)30768-1
Patel V., Saxena S., Lund C. et al. The Lancet Commission on global mental health. The Lancet. 2018. Vol. 392. No. 10157. P. 1553–1598. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(18)31612-X
Marmot M., Allen J., Bell R. et al. WHO European review of social determinants of health. The Lancet. 2012. Vol. 380. No. 9846. P. 1011–1029. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(12)61228-8
Cuevas L. E., Bell D. Resource allocation during public health emergencies. The Lancet. 2020. Vol. 395. No. 10227. P. 1090–1092. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30678-7
Kluge H. H. P., Jakab Z., Bartovic J. et al. Refugee and migrant health in the COVID-19 response. The Lancet. 2020. Vol. 395. No. 10232. P. 1237–1239. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30791-1
Pavli A., Maltezou H. C. Health problems of newly arrived migrants and refugees in Europe. Journal of Travel Medicine. 2017. Vol. 24. No. 4. P. 1–8. DOI: https://doi.org/10.1093/jtm/tax016
Black R. E., Victora C. G., Walker S. P. et al. Maternal and child undernutrition and overweight in low-income countries. The Lancet. 2013. Vol. 382. No. 9890. P. 427–451. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(13)60937-X
World Health Organization. Primary health care in emergencies [Electronic resource]. Geneva: WHO, 2023. 70 p.
UNICEF. State of the World’s Children 2024. New York: UNICEF, 2024. 180 p.
UNICEF. Early childhood development in emergencies. New York: UNICEF, 2023. 95 p.
Sphere Association. The Sphere Handbook: Humanitarian Charter and Minimum Standards in Humanitarian Response. 4th ed. Geneva, 2018. 408 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.


