ҐЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ СТРЕСОСТІЙКОСТІ ОСОБИСТОСТІ ДОРОСЛОГО ВІКУ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Анотація

У статті досліджено феномен стресостійкості особистості в специфічних умовах тривалого воєнного стану в Україні, що характеризуються станом тривалої воєнної та соціально-економічної невизначеності. Актуальність роботи зумовлена необхідністю глибокого розуміння того, як ґендерна приналежність та відповідні соціокультурні установки детермінують адаптивні ресурси особистості в кризових ситуаціях. Проблема невизначеності розглянута як фундаментальний стресор, що потребує специфічних копінг- механізмів, які суттєво відрізняються у чоловіків та жінок. Емпіричне дослідження проведено взимку 2025 р. серед здобувачів вищої освіти (n = 72, віком 18–43 роки). Для збору даних використано комплекс діагностичного інструментарію: анкетування для виявлення джерел стресу, Тест діагностики типу поведінки в стресовій ситуації, методику Т. Холмса та Р. Раге для оцінки соціальної адаптивності, а також метод математичної статистики (критерій Фішера). Встановлено, що структура стресогенних чинників має виражену ґендерну специфіку: чоловіки найбільш вразливі до фінансово-професійної нестабільності, тоді як для жінок критичним чинником є побутова невизначеність та інфраструктурні обмеження. Аналіз типів реакцій на стрес не виявив статистично значущих відмінностей у стратегіях поведінки (переважають середній та високий рівні у обох статей), проте зафіксовано суттєві розбіжності в рівнях загальної стресостійкості та соціальної адаптивності. З’ясовано, що чоловіки демонструють вищу загальну адаптивність, яка тісно корелює з когнітивними установками щодо власної спроможності контролювати ситуацію. У жінок спостерігається більша варіативність рівнів резильєнтності: 24 % респонденток мають низький рівень стресостійкості, що пояснюється інтенсивнішим впливом накопиченого життєвого стресу та емоційною залученістю в питання безпеки близьких. Доведено, що в умовах пролонгованої невизначеності найбільш адаптивним є андрогінний тип особистості, який поєднує раціональні копінг-стратегії з розвиненою мережею соціальної підтримки. Отримані результати підкреслюють важливість ґендерно-диференційованого підходу при розробці програм психологічної допомоги та тренінгів із резильєнтності для різних груп населення України