ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТА АНТИКРИХКОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню взаємозв’язку психологічного благополуччя та антикрихкості військовослужбовців в умовах бойового стресу. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю розширення наукових уявлень про психологічні механізми позитивного функціонування особистості в екстремальних умовах, зокрема з урахуванням не лише негативних, а й позитивних наслідків пережитого травматичного досвіду. У теоретичній частині проаналізовано сучасні підходи до розуміння посттравматичного зростання, резильєнтності та антикрихкості як здатності особистості отримувати ресурс розвитку в умовах стресу, труднощів і невизначеності. У межах дослідження було використано Шкалу психологічного благополуччя К. Ріфф та авторську пілотну Шкалу психологічної антикрихкості особистості. Вибірку становили військовослужбовці з бойовим досвідом, які були диференційовані за рівнем антикрихкості. Застосовано кореляційний аналіз для визначення взаємозв’язків між досліджуваними показниками. Отримані результати засвідчили, що у військовослужбовців із низьким рівнем антикрихкості взаємозв’язки між психологічним благополуччям та здатністю отримувати користь від стресу, труднощів і невизначеності мають фрагментарний характер. Натомість у групі із середнім рівнем антикрихкості виявлено більш виражені та системні зв’язки, зокрема з такими компонентами психологічного благополуччя, як мета в житті, управління середовищем і загальний рівень благополуччя. Результати дослідження підтверджують, що антикрихкість виступає важливим психологічним ресурсом, пов’язаним із підтриманням та підвищенням психологічного благополуччя військовослужбовців. Здатність інтерпретувати стресові події як можливості для розвитку сприяє формуванню позитивного ставлення до життєвого досвіду та підвищенню ефективності адаптації в умовах бойового стресу