ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗВ’ЯЗКУ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я УКРАЇНЦІВ ТА СПЕЦИФІКИ СПОЖИВАННЯ МЕДІА-КОНТЕНТУ

Автор(и)

  • Наталія Вікторівна Фролова Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара https://orcid.org/0000-0001-7466-9071
  • Ольга Володимирівна Скавронська Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара https://orcid.org/0009-0001-7815-0557

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-2005/2025-2.16

Ключові слова:

тривожність, депресія, стрес, копінг-стратегії, час споживання інформації, медіаконтент

Анотація

У дослідженні, результати якого представлено в статті, надається систематизована та структурована інформація щодо теоретичного й емпіричного вивчення особливостей зв’язку ментального здоров’я українців та специфіки споживання ними медіа контенту. Концептуальна гіпотеза про існування певного зв’язку між обсягом споживання медіаконтенту та особливостями ментального здоров’я в період військових дій в країні доведена на основі теоретичного аналізу специфіки впливу медіаконтенту на стан особистості й особливостей психологічних та емоційних проявів українців на третьому році повномасштабного вторгнення в країну. Дві групи досліджуваних сформовано за часом споживання ними обсягу медіаінформації, а саме – до 3 годин на добу та понад 3 години щодня. Визначено статистично значущі відмінності в показниках тривожності, депресивних проявах та особливостях стресових реакцій у двох групах досліджуваних та зафіксовано більш високий рівень наявності досліджуваних психічних станів в групі, що споживає інформаційні ресурси понад 3 години на добу. Також проаналізовано специфіку вибору кожною з груп певних копінг-стратегій для опанування станів тривожності, депресії та стресу. Збудовані кореляційно регресивні моделі надали можливість визначити предиктори опанування зазначених станів. Отримані результати свідчать про те, що обидві групи є споживачами медіаконтенту, але з різною метою. Представники першої групи орієнтовані на використання контенту для отримання інформаційної підтримки та визначення подальших дій. Натомість представники другої групи значно частіше використовують медіа для самовідволікання та зниження емоційної напруги а також уникнення травмувальних ситуацій. Водночас підвищені показники стресу, тривожності та депресії у представників другої групи порівняно з першою вказують на те, що надмірне споживання медіаконтенту (зокрема, понад три години на добу) може негативно впливати на ментальне здоров’я та сприяти його погіршенню. За результатами проведеного емпіричного дослідження в межах цієї вибірки досліджуваних було доведено, що обсяг споживання медіаконтенту може впливати на психологічні особливості проявів ментального здоров’я українців. Акцентовано увагу на необхідності свідомого, дозованого та контрольованого за часом сприйняття медіа інформації.

Посилання

Дослідження Gradus Research. Психічне здоров’я та ставлення українців до психологічної допомоги. 2024. URL: http://surl.li/kpazjf.

Holman E.A., Garfin D.R., Silver R.C. Media’s role in broadcasting acute stress following the Boston Marathon bombings. Proceedings of the National Academy of Sciences of the USA. 2014. No. 111. P. 93–98.

Charlson F., van Ommeren M., Flaxman A., Cornett J. New WHO prevalence estimates of mental disorders in conflict settings: a systematic review and meta-analysis. Lancet. 2019. P. 240–֪248.

Українське суспільство в умовах війни : колективна монографія / С. Дембіцький, О. Злобіна, Н. Костенко та ін. ; за ред. член.-кор. НАН України, д-ра філос. наук Є. Головахи, д-ра соц. наук С. Макеєва. Київ : Інститут соціології НАН України, 2022. 410 с.

Khorram-Manesh A., Burkle F.M., Goniewicz K., Robinson Y. Estimating the Number of Civilian Casualties in Modern Armed Conflicts – A Systematic Review. Frontiers in public health. 2021. No. 9.

Frolova, N., Silver, R.C. (2024). A sudden but prolonged collective trauma: The Ukrainian experience. PLOS Ment Health. 2024. Vol. 1 (1). P. e0000056.

Аналітичний звіт. Думки і погляди населення України щодо державних електронних послуг. Проведено за підтримки Програми розвитку ООН (UND) в Україні Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС 2023). URL: http://surl.li/iqhukb

Дослідження. Медіаспоживання українців: третій рік повномасштабної війни. 2024. URL: http://surl.li/ambckb.

Weick K. Sensemaking in organizations. Thousand Oaks, CA: Sage Publications. 1995. P. 231.

Lazarus R.S., Folkman S. Stress, Appraisal, and Coping. New York : Springer Publishing Company, 1984. 456 p.

Konijn E. The Role of Emotion in Media Use and Effects. The Oxford Handbook of Media Psychology. 2013. P. 186–211.

Folkman S., Moskowitz J.T. Coping: Pitfalls and Promise. The Annual Review of Psychology. 2004. No. 55. P. 745–774.

Leaning J., Guha-Sapir D. Natural disasters, armed conflict, and public health. New England Journal of Medicine. 2013. No. 369. P. 1836–1842.

Фролова Н. В. Феномен колективної травми в контексті сучасного українського досвіду її проживання. Габітус. 2023. № 46. С. 199–203.

Allison L. Eden, Benjamin K. Johnson, Leonard Reinecke, Sara M. Grady. Media for Coping During COVID-19 Social Distancing: Stress, Anxiety, and Psychological Well-Being. Front. Psychol., Sec. Emotion Science. 2020. Vol. 11.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-30

Номер

Розділ

Статті