КЛЮЧОВІ МОДЕЛІ ТА МЕТОДИ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ ТА ЇХ УПРАВЛІНСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ

Автор(и)

  • Т. П. Чернявська Одеський національний університет імені І. І. Мечникова https://orcid.org/0000-0002-8629-1042
  • Хею Вен Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-2005/2025-2.18

Ключові слова:

мотивація персоналу, управлінські стратегії, теорія очікувань, теорія рівності, двофакторна теорія, ієрархія потреб, матеріальні та нематеріальні стимули, гнучка зайнятість, дистанційна робота, організаційна культура, мотиваційні стратегії

Анотація

У статті розглядаються ключові моделі та методи мотивації персоналу, а також їхня управлінська значущість для підвищення ефективності організаційної діяльності. Автори аналізують традиційні та сучасні теоретичні підходи до мотивації, зокрема теорії очікувань В. Врума, теорії рівності Дж. Адамса, двофакторну теорію Ф. Герцберга та ієрархію потреб А. Маслоу, а також досліджують їхню практичну реалізацію в сучасних умовах, зокрема в контексті гнучких форм зайнятості та дистанційної роботи. Особлива увага приділяється впливу матеріальних і нематеріальних стимулів на мотивацію працівників, а також важливості їхнього поєднання для досягнення максимального ефекту. Крім того, у статті представлені результати емпіричних досліджень, що підтверджують ефективність різних мотиваційних стратегій на підприємствах, зокрема Starbucks, де успішно реалізовано комбінацію матеріальних та нематеріальних стимулів. Висвітлюються рекомендації для менеджерів щодо застосування теоретичних моделей мотивації з урахуванням сучасних тенденцій в управлінні персоналом. Ця стаття робить значний внесок у розвиток практичних аспектів мотивації персоналу та пропонує важливі рекомендації щодо впровадження ефективних мотиваційних стратегій в умовах швидко змінюваного робочого середовища, зокрема в контексті цифрової трансформації та змін в організаційній культурі.

Посилання

Drucker, P. F. (1986). The Practice of Management. Harper Perennial. 404 p.

Fayol, H. (1949). General and Industrial Management. Pitman, 110 p.

Taylor, F. W. (1911). The Principles of Scientific Management. New York: Haper & Brothers, 144 p.

Weber, M. (1947). The Theory of Social and Economic Organization (T. Parsons, Trans.). Free Press. 436 p.

Deci, E. L., & Ryan, R. M. (2000). The “what” and “why” of goal pursuits: Human needs and the self-determination of behavior. Psychological Inquiry, 11 (4), 227–268.

Eisenberger, R., Huntington, R., Hutchison, S., & Sowa, D. (1986). Perceived organizational support. Journal of Applied Psychology, 71 (3), 500–507.

Judge, T. A., Thoresen, C. J., Bono, J. E., & Patton, G. K. (2001). The job satisfaction–job performance relationship: A qualitative and quantitative review. Psychological Bulletin, 127 (3), 376–407.

Latham, G. P., & Seijts, G. H. (1999). The effects of proximal and distal goals on performance. Journal of Applied Psychology, 84 (5), 818–825.

Meyer, J. P., & Allen, N. J. (1997). Commitment in the Workplace: Theory, Research, and Application. Sage Publications. 150 p.

Rousseau, D. M. (1995). Psychological Contracts in Organizations. Sage Publications. 242 p.

Vroom, V. H. (1964). Work and Motivation. John Wiley & Sons. 432 p.

Adams, J. S. (1965). Inequity in social exchange. In L. Berkowitz (Ed.), Advances in experimental social psychology, 2, 267–299.

Maslow, A. H. (1943). A theory of human motivation. Psychological Review, 50 (4), 370–396.

Herzberg F., Mausner B., Snyderman B. The Motivation to Work. New York : John Wiley and Sons, 1959. 308.

Skinner, B. F. (1953). Science and Human Behavior. Macmillan. 461 p.

Locke, E. A., Latham, G. P. (2004). What Should We Do About Motivation Theory? Six Recommendations for the Twenty-First Century. Academy of Management Review, 29 (3), 388–403.

Gajendran, R. S., & Harrison, D. A. (2007). The good, the bad, and the unknown about telecommuting: Meta-analysis of psychological mediators and individual consequences. Journal of Applied Psychology, 92 (6), 1524–1541.

Azriuddin, M., Daisy, Mui, Hung, Kee, Hafizzudin, M., Fitri, M. (2020). Becoming an International Brand: A Case Study of Starbucks. Journal of The Community Development in Asia, 3 (1), 33–43.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-30

Номер

Розділ

Статті