ОЦІНКА БЛАГОПОЛУЧЧЯ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДИСТРЕСУ

Анотація

У статті проаналізовано рівень благополуччя серед науково-педагогічних працівників медичного університету за умови різного рівня психологічного дистресу. Відповідно до поставленої мети описана логічна схема дослідження та застосовуваний набір методів, що визначив методику експериментального дослідження. У 33,33 % науково-педагогічних працівників закладів вищої медичної освіти виявляється нормальний психологічний стан, у 27,08 % – легкий психологічний дистрес, у 15,63 % – помірний психологічний дистрес та у 23,96 % – сильний психологічний дистрес. Помірний психологічний дистрес найчастіше трапляється в жінок (93,33 %) молодого віку (медіана 39 років) з меншим досвідом роботи (медіана 12 років). Сильний психологічний дистрес частіше трапляється в жінок (78,26 %), при цьому вік і стаж роботи в цій групі значно вищі, ніж у групі з помірним дистресом. Аналіз психологічного благополуччя науково-педагогічних працівників свідчить, що найбільш вираженими показниками є «особистісний ріст» і «самоприйняття». Установлено, що при легкому рівні дистресу серед НПП діагностуються переважно особи із середнім рівнем прояву за показниками особистісного зростання (42,86 %) та керування середовищем (53,57 %), нижче середнього рівня за показниками самоприйняття (46,43 %) та автономії (46,43 %), тоді як майже паритетний розподіл з нижче середніми і вище середніми значеннями був характерний для цілей у житті та автономії. При помірному дистресі серед НПП діагностуються переважно особи з високим рівнем прояву автономії (42,86 %), цілей у житті (71,43 %) та позитивних стосунків з іншими (50,00 %), у той час як низькі показники самоприйняття були характерні для 42,86 % респондентів. Аналіз рівнів прояву показників психологічного благополуччя при сильному дистресі в НПП виявив, що нижче за інші показники в досліджуваній вибірці проявляються такі показники психологічного благополуччя, як особистісне зростання (у 41,67 % опитаних високий рівень прояву) та керування середовищем (у 50,00 % опитаних). Отримані результати підкреслюють необхідність цільових втручань, що допоможуть викладачам-медикам зберегти відчуття контролю та підтримати їхню психологічну стійкість.