САМОРЕАЛІЗАЦІЯ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2005/2024-2-1Ключові слова:
самореалізація особистості, саморозвиток, самоактуалізація, самодетермінація, цінності.Анотація
У статті розглядається самореалізація як складний психологічний феномен, який відіграє ключову роль у розвитку особистості. Самореалізація, як психологічний феномен, розглядається у контексті особистісного розвитку, професійного самовизначення, а також пошуку сенсу життя. Самореалізація визначається авторами, як процес, що охоплює усвідомлення, вибір і реалізацію індивідуальних можливостей, цілей і цінностей. Цей процес є центральним для розкриття потенціалу особистості і її перетворення у свідомого суб’єкта свого життя. Дослідження базується на аналізі підходів відомих психологів, таких як З. Вятровського, Е. Бандури, Х. Беднарчика, Дж. Брудера, К.М. Гуревича, А. Маслоу, К. Роджерс, В. Франкл та інших, які розглядають самореалізацію як фундаментальну потребу людини. Особлива увага приділяється аспектам, які впливають на продуктивність самореалізації, зокрема цільовому і ціннісному аспектам. У статті підкреслюється, що ефективна самореалізація потребує свідомої постановки цілей і відповідальності за їх досягнення. Важливою темою дослідження є взаємодія між «Я-реальним» і «Я-ідеальним» – концептами, які відображають поточний стан і потенційні можливості особистості. Відповідність між цими двома аспектами є критичними для досягнення самореалізації. У статті також розглядаються фактори, що можуть перешкоджати самореалізації, зокрема невідповідність між поставленими цілями та реальними можливостями. Авторами зроблено акцент на необхідності системного підходу до вивчення самореалізації як психологічного феномена. Це включає вивчення процесів самопізнання, постановки цілей і відповідальності за їх досягнення, що є важливими для повноцінного розкриття особистісного потенціалу. Результати дослідження підкреслюють важливість подальших наукових досліджень у цій галузі для розробки ефективних стратегій підтримки особистісного розвитку.
Посилання
Балл Г.О. Концепція самоактуалізації особистості у гуманістичній психології. Психологія і суспільство. 2017. В. 2, С. 16‒32.
Бех І.Д. Духовні цінності в розвитку особистості. Педагогіка і психологія. 1997. № 1. С. 121‒129.
Ватковська М. Г. Самореалізація особистості в освітньому просторі : автореф. дис. … канд. філос. наук : 09.00.10 / Південноукр. нац. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського. Одеса, 2010. 20 с.
Вірна Ж. П. Мотиваційно-смислова регуляція у професіоналізації психолога : монографія. Луцьк : РВВ Вежа Волин. держ. ун-ту ім. Л. Українки, 2003. 320 с
Герасимів Т.З. Самореалізація особистості як процес усвідомленого і цілеспрямованого розкриття сутнісних сил. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. 2009. В. 872 (2б) С. 53‒57.
Гречкосей Р.М. Творчість як самореалізація особистості в філософії Ф. Ніцше та Е. Фромма. Філософські обрії. 2013. № 29. С. 39‒47
Крошка О.І. Сучасна психологічна наука про емоційно-оцінне ставлення до себе і життєво-ціннісні орієнтації. Науковий вісник ПДПУ імені К.Д. Ушинського. 2008. В. 6-7. С. 48‒52.
Логвиненко В. І. Соціально-філософський аналіз поняття «самореалізація». Філософія і політологія в контексті сучасної культури. Філософія. 2013. В. 6 (ІІІ). С. 114‒118
Максименко С.Д., Осьодло В.І. Структура та особистісні детермінанти професійної самореалізації суб’єкта. Проблеми сучасної психології. 2010. В. 8. С. 3‒19.
Сохань, Л.В. Життєвий шлях особистості: Питання теорії та методології соціально-психологічних досліджень. Київ : Наукова думка, 1987. 281 с.
Титаренко, Т., Панок, В., Чепелєва, Н.. Життєвий шлях особистості. Основи практичної психології. Київ : Либідь, 1999. 536 c.
Чертов В.І. Саморозвиток і самореалізація особистості в освітньому просторі. 2023. URL: http://www.spilnota.net.ua/ua/article/id-4391/
Frankl V. Man’s Search for Meaning. An Introduction to Logotherapy. Boston: Beacon Press. 1992. 165 s.
Maslow A.H. To the psychology of being (3rd ed.). J. Wiley & Sons. 1999. 270 s.