EMOTIONAL INTELLIGENCE AS A RESOURCE FOR PSYCHOSOMATIC WELL-BEING IN THE SMARTPHONE ERA
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2005/2025-4.9Keywords:
psychosomatics; emotional intelligence; technostress; screen time; sleep; anxiety; cognitive functions; students; stress resistanceAbstract
The article presents the results of a study examining the impact of excessive use of digital devices on sleep quality, psycho-emotional state, and cognitive functions of students, with a particular focus on emotional intelligence as a potential protective factor against the negative effects of prolonged screen time and information overload. A high level of empathy combined with relatively low emotional self-regulation was identified, which is consistent with findings reported by other authors: similar emotional intelligence profiles are common among psychology students and students of pedagogical higher education institutions due to insufficient development of self-control skills. In addition, nearly half of the respondents demonstrated objectively insufficient or borderline duration of nocturnal sleep. Regarding students’ subjective assessment of their academic performance, it was found that chronic complaints of memory impairment were closely associated with pronounced sleep disturbances, which may result from prolonged stress and inadequate recovery of the nervous system. In students experiencing sporadic learning difficulties, sleep structure appeared to be significantly more balanced, indicating a lower level of cognitive exhaustion and a likely influence of episodic rather than chronic stressors. A statistically significant relationship was identified between the level of stress resilience and students’ ability to analyze their own negative experiences, highlighting the importance of perceiving negative emotions as a source of information for self-reflection and positive change. At the same time, the level of stress resilience did not demonstrate a significant effect on the ability to control personal screen time, as exceeding planned gadget use was observed with similar frequency regardless of this indicator. Nevertheless, screen time–even when related to the educational process – may negatively affect sleep quality and contribute to nervous system overload, which underscores the need for further research and targeted work with young people aimed at developing emotional intelligence.
References
Шевчук О. В. Вплив соціальних мереж на психоемоційний стан молоді: соціальна робота з підлітками в еру цифрових технологій. Соціальна робота та психологія: освіта і наука. 2025. Вип. 1. С. 98–108.
Wolniewicz C. A., Tiamiyu M. F., Weeks J. W., Elhai J. D. Problematic smartphone use and relations with negative affect, fear of missing out, and fear of negative and positive evaluation. Psychiatry Research. 2018. Vol. 262. P. 618–623.
Дацюк А. Вплив цифрових технологій на розвиток критичного мислення здобувачів вищої освіти. Gundlagen der modernen wissenschaftlichen forschung : Collection of Scientific Papers «ΛΌΓOΣ» : зб. наук. праць Міжнар. наук. конф., 13 грудня 2024 р., Цюрих, Швейцарія. С. 317–321.
Перший гаджет дитини: коли і скільки часу можна з ним проводити? URL: https://osvitoria.media/opinions/ pershyj-gadzhet-dytyny-koly-i-skilky-chasu-mozhna-z-nym-provodyty/.
Петрик Н. С., Федорів О. Є. Вплив сучасних гаджетів на здоров’я дітей та підлітків. Вісник соціальної гігієни та організації здоров’я України. 2023. Вип. 3 (97). С. 17–22.
Rosen L. D., Lim A., Carrier L. M., Cheever N. A. An empirical examination of the educational impact of text message interruptions during college lectures. Psicología Educativa. 2011. Vol. 17, No. 2. P. 163–177.
Social media use before bed and sleep disturbance among young adults in the United States: a nationally representative study. Sleep. 2017. Vol. 40, No. 9. 27 p. Sleep Research Society. Published by Oxford University Press.
Van den Bulck J. Bedtime mobile phone use and sleep in adults. Social Science & Medicine. 2016. Vol. 148. P. 93–98.
Samaha M., Hawi N. S. Relationships among Smartphone Addiction, Stress, Academic Performance, and Satisfaction with Life. Computers in Human Behavior. 2016. Vol. 57. P. 321–325.
Sharpe B. T., Spooner R. A. Dopamine-scrolling: a modern public health challenge requiring urgent attention. Perspectives in Public Health. 2025. Vol. 145, No. 4. P. 190–191.
Sharma V. Neural Mechanisms of Smartphone Use, ADHD, and Dopamine Dysregulation: Implications for Cognitive Function and Attention. Brain Matters. 2025. Vol. 8, No. 1. P. 54–57.
Ratan Z. A., Parrish A. M., Zaman S. B., Alotaibi M. S., Hosseinzadeh H. Smartphone addiction and associated health outcomes in adult populations: a systematic review. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2021. Vol. 18, No. 22. 17 p. Article ID: 12257.
Kuss D. J., Griffiths M. D. Social networking sites and addiction: ten lessons learned. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2017. Vol. 14, No. 3. 17 p. Article ID: 311.
Haque S., Singh S., Narayan J., Tripathi A., Ahmad M., Kumar T., Verma S. Effect of smartphone use on sleep and mental health status of Indian medical students: a cross-sectional study. International Journal of Research in Medical Sciences. 2024. Vol. 12, No. 10. P. 3737–3746.
Mouchabac S., Maatoug R., Conejero I., Adrien V., Bonnot O., Millet B., Ferreri F., Bourla A. In search of digital dopamine: how apps can motivate depressed patients, a review and conceptual analysis. Brain Sciences. 2021. Vol. 11, No. 11. 16 p. Article ID: 1454.
Fiore M., Arena D., Crisafi V., Grieco V., Palella M., Timperanza C., Conti A., Cuffari G., Ferrante M. Digital devices use and sleep in adolescents: an umbrella review. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2025. Vol. 22, No. 10. 22 p. Article ID: 1517.
Літвінова О. В., Венгер Н. С. Емпіричне дослідження впливу гаджетів на психічний стан підлітків. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2023. С. 155–161.
Кущенко І. В., Власенко О. О. Особливості залежності в освітньому середовищі: вплив гаджетів на психічний стан студентів та роль самоменеджменту в подоланні викликів навчання. Ментальне здоровʼя. 2025. № 2. С. 52–56.
Дужич Н. В., Марущак М. І., Сачук Н. В., Коробко Л. Р., Мялюк О. П. Особливості формування емоційного інтелекту в студентів медичних спеціальностей. Медсестринство. 2024. № 2. С. 18–23.
Shi M., Du T. Associations of emotional intelligence and gratitude with empathy in medical students. BMC Medical Education. 2020. Vol. 20, Article No. 116. 12 p.
Schutte N. S., Malouff J. M. Emotional intelligence mediates the relationship between mindfulness and subjective well-being. Journal of Social Psychology. 2011. Vol. 151, No. 2. P. 111–125.
Рева М. Характеристика емоційного інтелекту студентів із різним рівнем розвитку комунікативних здібностей. Психологія і особистість. 2022. № 1. С. 143–153.
Fernández A. M., Salamonson Y., Griffiths R. Emotional intelligence as a predictor of academic performance in first-year nursing students. Journal of Clinical Nursing. 2012. Vol. 21, No. 23–24. P. 3485–3492.
Чалий А. Вплив емоційного інтелекту на успішність та ефективність навчання здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти. Український педагогічний журнал. 2021. № 1. С. 124–129.
Асатрян С. А. Особливості розвитку та формування емоційного інтелекту у студентів-психологів. Слобожанський науковий вісник. 2025. № 1. С. 7–11.
