ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК РЕСУРС ПСИХОСОМАТИЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ В ЕПОХУ СМАРТФОНІВ

Автор(и)

  • Наталія Володимирівна Волотовська Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України https://orcid.org/0000-0003-4073-3148
  • Олена Вікторівна Скуловатова Білоцерківський національний аграрний університет https://orcid.org/0000-0003-3606-9459

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-2005/2025-4.9

Ключові слова:

психосоматика; емоційний інтелект; технострес; екранний час; сон; тривожність; когнітивні функції; студентська молодь; стресостійкість

Анотація

У статті подано результати дослідження впливу надмірного користування цифровими пристроями на якість сну, психоемоційний стан і когнітивні функції студентів із акцентом на роль емоційного інтелекту як потенційного захисного чинника від негативних наслідків тривалого екранного часу та інформаційного перевантаження. Встановлено високий рівень емпатії й порівняно низьку емоційну саморегуляцію, що підтверджено і в працях інших авторів: у студентів-психологів і педагогічних ВНЗ подібні профілі EI трапляються часто, через недостатнє формування навичок самоконтролю. Окрім цього, майже половина опитаних мали об’єктивно недостатню або межову тривалість нічного відпочинку. Що стосується суб’єктивної оцінки студентами власної академічної успішності, то виявлено, що хронічні скарги на порушення пам’яті тісно пов’язані з вираженими порушеннями сну, що може бути наслідком тривалого стресу та недостатнього відновлення нервової системи. У студентів зі спорадичними труднощами у навчанні структура сну є значно збалансованішою, що вказує на менш виражений рівень когнітивного виснаження та ймовірний вплив епізодичних, а не хронічних стресорів. Виявлений статистично значущий зв’язок між рівнем стресостійкості та здатністю здобувачів аналізувати власний негативний досвід вказує на важливість здатності здобувачів розглядати негативні емоції як джерело інформації для саморефлексії та позитивних змін. Також рівень стресостійкості студентів не виявив достовірного впливу на здатність контролювати власний екранний час, оскільки перевищення запланованого використання ґаджетів спостерігалося приблизно однаково часто незалежно від цього показника. Водночас екранний час, навіть пов’язаний із навчальним процесом, може негативно впливати на якість сну та перевантаження нервової системи, що зумовлює потребу подальших досліджень і роботи з молоддю у напрямі розвитку емоційного інтелекту.

Посилання

Шевчук О. В. Вплив соціальних мереж на психоемоційний стан молоді: соціальна робота з підлітками в еру цифрових технологій. Соціальна робота та психологія: освіта і наука. 2025. Вип. 1. С. 98–108.

Wolniewicz C. A., Tiamiyu M. F., Weeks J. W., Elhai J. D. Problematic smartphone use and relations with negative affect, fear of missing out, and fear of negative and positive evaluation. Psychiatry Research. 2018. Vol. 262. P. 618–623.

Дацюк А. Вплив цифрових технологій на розвиток критичного мислення здобувачів вищої освіти. Gundlagen der modernen wissenschaftlichen forschung : Collection of Scientific Papers «ΛΌΓOΣ» : зб. наук. праць Міжнар. наук. конф., 13 грудня 2024 р., Цюрих, Швейцарія. С. 317–321.

Перший гаджет дитини: коли і скільки часу можна з ним проводити? URL: https://osvitoria.media/opinions/ pershyj-gadzhet-dytyny-koly-i-skilky-chasu-mozhna-z-nym-provodyty/.

Петрик Н. С., Федорів О. Є. Вплив сучасних гаджетів на здоров’я дітей та підлітків. Вісник соціальної гігієни та організації здоров’я України. 2023. Вип. 3 (97). С. 17–22.

Rosen L. D., Lim A., Carrier L. M., Cheever N. A. An empirical examination of the educational impact of text message interruptions during college lectures. Psicología Educativa. 2011. Vol. 17, No. 2. P. 163–177.

Social media use before bed and sleep disturbance among young adults in the United States: a nationally representative study. Sleep. 2017. Vol. 40, No. 9. 27 p. Sleep Research Society. Published by Oxford University Press.

Van den Bulck J. Bedtime mobile phone use and sleep in adults. Social Science & Medicine. 2016. Vol. 148. P. 93–98.

Samaha M., Hawi N. S. Relationships among Smartphone Addiction, Stress, Academic Performance, and Satisfaction with Life. Computers in Human Behavior. 2016. Vol. 57. P. 321–325.

Sharpe B. T., Spooner R. A. Dopamine-scrolling: a modern public health challenge requiring urgent attention. Perspectives in Public Health. 2025. Vol. 145, No. 4. P. 190–191.

Sharma V. Neural Mechanisms of Smartphone Use, ADHD, and Dopamine Dysregulation: Implications for Cognitive Function and Attention. Brain Matters. 2025. Vol. 8, No. 1. P. 54–57.

Ratan Z. A., Parrish A. M., Zaman S. B., Alotaibi M. S., Hosseinzadeh H. Smartphone addiction and associated health outcomes in adult populations: a systematic review. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2021. Vol. 18, No. 22. 17 p. Article ID: 12257.

Kuss D. J., Griffiths M. D. Social networking sites and addiction: ten lessons learned. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2017. Vol. 14, No. 3. 17 p. Article ID: 311.

Haque S., Singh S., Narayan J., Tripathi A., Ahmad M., Kumar T., Verma S. Effect of smartphone use on sleep and mental health status of Indian medical students: a cross-sectional study. International Journal of Research in Medical Sciences. 2024. Vol. 12, No. 10. P. 3737–3746.

Mouchabac S., Maatoug R., Conejero I., Adrien V., Bonnot O., Millet B., Ferreri F., Bourla A. In search of digital dopamine: how apps can motivate depressed patients, a review and conceptual analysis. Brain Sciences. 2021. Vol. 11, No. 11. 16 p. Article ID: 1454.

Fiore M., Arena D., Crisafi V., Grieco V., Palella M., Timperanza C., Conti A., Cuffari G., Ferrante M. Digital devices use and sleep in adolescents: an umbrella review. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2025. Vol. 22, No. 10. 22 p. Article ID: 1517.

Літвінова О. В., Венгер Н. С. Емпіричне дослідження впливу гаджетів на психічний стан підлітків. Науковий вісник Херсонського державного університету. 2023. С. 155–161.

Кущенко І. В., Власенко О. О. Особливості залежності в освітньому середовищі: вплив гаджетів на психічний стан студентів та роль самоменеджменту в подоланні викликів навчання. Ментальне здоровʼя. 2025. № 2. С. 52–56.

Дужич Н. В., Марущак М. І., Сачук Н. В., Коробко Л. Р., Мялюк О. П. Особливості формування емоційного інтелекту в студентів медичних спеціальностей. Медсестринство. 2024. № 2. С. 18–23.

Shi M., Du T. Associations of emotional intelligence and gratitude with empathy in medical students. BMC Medical Education. 2020. Vol. 20, Article No. 116. 12 p.

Schutte N. S., Malouff J. M. Emotional intelligence mediates the relationship between mindfulness and subjective well-being. Journal of Social Psychology. 2011. Vol. 151, No. 2. P. 111–125.

Рева М. Характеристика емоційного інтелекту студентів із різним рівнем розвитку комунікативних здібностей. Психологія і особистість. 2022. № 1. С. 143–153.

Fernández A. M., Salamonson Y., Griffiths R. Emotional intelligence as a predictor of academic performance in first-year nursing students. Journal of Clinical Nursing. 2012. Vol. 21, No. 23–24. P. 3485–3492.

Чалий А. Вплив емоційного інтелекту на успішність та ефективність навчання здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти. Український педагогічний журнал. 2021. № 1. С. 124–129.

Асатрян С. А. Особливості розвитку та формування емоційного інтелекту у студентів-психологів. Слобожанський науковий вісник. 2025. № 1. С. 7–11.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-29

Номер

Розділ

Статті