ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК РЕСУРС ПСИХОСОМАТИЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ В ЕПОХУ СМАРТФОНІВ

Анотація

У статті подано результати дослідження впливу надмірного користування цифровими пристроями на якість сну, психоемоційний стан і когнітивні функції студентів із акцентом на роль емоційного інтелекту як потенційного захисного чинника від негативних наслідків тривалого екранного часу та інформаційного перевантаження. Встановлено високий рівень емпатії й порівняно низьку емоційну саморегуляцію, що підтверджено і в працях інших авторів: у студентів-психологів і педагогічних ВНЗ подібні профілі EI трапляються часто, через недостатнє формування навичок самоконтролю. Окрім цього, майже половина опитаних мали об’єктивно недостатню або межову тривалість нічного відпочинку. Що стосується суб’єктивної оцінки студентами власної академічної успішності, то виявлено, що хронічні скарги на порушення пам’яті тісно пов’язані з вираженими порушеннями сну, що може бути наслідком тривалого стресу та недостатнього відновлення нервової системи. У студентів зі спорадичними труднощами у навчанні структура сну є значно збалансованішою, що вказує на менш виражений рівень когнітивного виснаження та ймовірний вплив епізодичних, а не хронічних стресорів. Виявлений статистично значущий зв’язок між рівнем стресостійкості та здатністю здобувачів аналізувати власний негативний досвід вказує на важливість здатності здобувачів розглядати негативні емоції як джерело інформації для саморефлексії та позитивних змін. Також рівень стресостійкості студентів не виявив достовірного впливу на здатність контролювати власний екранний час, оскільки перевищення запланованого використання ґаджетів спостерігалося приблизно однаково часто незалежно від цього показника. Водночас екранний час, навіть пов’язаний із навчальним процесом, може негативно впливати на якість сну та перевантаження нервової системи, що зумовлює потребу подальших досліджень і роботи з молоддю у напрямі розвитку емоційного інтелекту.