ЗВ’ЯЗОК ДЕЗАДАПТИВНИХ ПАТЕРНІВ ЦИФРОВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ З ІРРАЦІОНАЛЬНИМИ УСТАНОВКАМИ ОСОБИСТОСТІ: ТЕОРЕТИКО-ЕМПІРИЧНИЙ АНАЛІЗ ТА ТЕХНІКИ КОГНІТИВНО-ПОВЕДІНКОВОЇ КОРЕКЦІЇ

Анотація

Мета – встановити зв’язок між дезадаптивними патернами цифрової самопрезентації та ірраціональними установками особистості, а також розробити на цій основі цільові терапевтичні рекомендації. У статті розглядаються ірраціональні установки (за А. Еллісом) як когнітивне ядро, що зумовлює дезадаптивну цифрову поведінку. Надано результати емпіричного дослідження (N = 95) осіб юнацького віку, e якому вивчали кореляції між показниками цифрової ідентичності та ключовими ірраціональними установками. Виявлено статистично значущі додатні кореляційні взаємозв’язки між: залежністю від валідації та потребою в схваленні; залежністю від валідації та катастрофізацією; ідеалізацією Я і низькою фрустраційною толерантністю. Емпірично встановлено, що дезадаптивна цифрова ідентичність (ідеалізація образу та залежність від лайків) є поведінковим проявом глибинних ірраціональних установок, описаних А. Еллісом. Залежність від зовнішнього підтвердження безпосередньо пов’язана з ірраціональною вимогою «Я повинен бути схваленим», а відсутність схвалення сприймається як катастрофа. Ідеалізація цифрового Я є стратегією уникнення дискомфорту, пов’язаного з недосконалістю, що характерно для низької фрустраційної толерантності. Результати емпірично розширюють модель раціонально-емотивної поведінкової терапії (далі – РЕПТ) в контексті віртуальної самопрезентації. У дослідженні підкреслюється, що корекція проблемної цифрової ідентичності вимагає не обмеження часу в мережі, а когнітивної реструктуризації – роботи з глибинними переконаннями. На основі результатів запропоновано конкретні психологічні рекомендації, засновані на принципах РЕПТ та КПТ, для формування більш стійкої та автентичної ідентичності в цифрову епоху.