ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ДОРОСЛИХ З АЛКОГОЛЬНОЮ ЗАЛЕЖНІСТЮ: РЕЗУЛЬТАТИ ПСИХОДІАГНОСТИКИ ТА ТЕРАПЕВТИЧНИХ ІНТЕРВЕНЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.32782/3041-2005/2024-3-7Ключові слова:
алкогольна залежність, депресія, тривожність, потяги до алкоголю, когнітивно-поведінкова терапія, мотиваційне інтерв’ю, усвідомленість, психічне здоров’яАнотація
Статтю присвячено дослідженню психічного здоров’я дорослих з алкогольною залежністю, зокрема оцінці рівнів депресії, тривожності та потягів до алкоголю. Мета дослідження – визначити початкові рівні цих психологічних розладів серед осіб з алкогольною залежністю, а також розробити та впровадити три адаптовані психотерапевтичні інтервенції: когнітивно-поведінкову терапію (КПТ), мотиваційне інтерв’ю (MI) та терапію на основі усвідомленості для запобігання рецидивам (MBRP). Дослідження використовувало комплекс кількісних і якісних методів, включно з психометричними інструментами, як-от AUDIT для оцінки рівнів споживання алкоголю, BDI для вимірювання депресії, GAD-7 для оцінки тривожності та PACS для вимірювання потягів до алкоголю серед учасників. Загалом участь у дослідженні взяли 64 дорослі особи, які боролися з алкогольною залежністю. Результати показали суттєве зниження рівнів депресії, тривожності та інтенсивності потягів до алкоголю після шести місяців терапевтичних інтервенцій, а також значне покращення емоційної регуляції та здатності контролювати потяги до алкоголю. Статистичний аналіз результатів до і після інтервенцій продемонстрував високий рівень ефективності застосованих психотерапевтичних підходів, а також виявив, що поєднання КПТ з практиками усвідомленості допомогло учасникам краще справлятися зі стресовими ситуаціями та зменшити вживання алкоголю. Це свідчить про їх практичну цінність у покращенні психічного стану дорослих з алкогольною залежністю. Практична значущість дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані для покращення системи надання психологічної допомоги дорослим з алкогольною залежністю, а також інтегровані в програми реабілітації та профілактики рецидивів. Запропоновані інтервенції можуть стати основою для подальших досліджень і розробок у сфері психотерапії алкогольної залежності.
Посилання
Бойко Т. В. Соціальні фактори ризику у формуванні алкогольної залежності. Соціальна психологія, 2015, № 3(4), С. 56–70.
Brown, S. Integrated care models for alcohol dependence: A review. Journal of Addiction Therapy, 2022, № 14(4), Р. 98–112.
Johnson, H., & Rodriguez, M. Alcohol and mental health comorbidities: Treatment options. Journal of Clinical Psychology, 2021, № 53(4), Р. 12–27.
Garcia, J., & Wright, K. Cultural differences in alcohol use disorders: Insights from Latin America. Journal of Cross-Cultural Psychology, 2021, № 15(4), Р. 34–49.
Воловик О. П. Залежність та психотерапія: досвід України. Психотерапевтичний огляд, 2020, № 15(3), С. 45–61.
Іщенко С. В. Психологічна реабілітація алкоголіків: сучасні методи. Журнал практичної психології та психотерапії, 2019, № 7(4), С. 26–41.
Лозова І. А. Мотиваційні техніки для пацієнтів з алкогольними залежностями. Психотерапевтичний журнал України, 2021, № 5(1), С. 38–52.
Семенюк Л. П. Вивчення впливу сімейного середовища на розвиток залежності. Вісник психотерапії, 2019, № 18(2), С. 66–80.
APA Handbook of Testing and Assessment in Psychology. American Psychological Association, 2013, № 2, P. 35–52.
The Cambridge Handbook of Clinical Assessment and Diagnosis. Cambridge University Press, 2019, № 1, P. 120–145.
Тарасенко Л. В. Медична психологія: залежності та шляхи подолання. Київ : Видавництво НТУУ «КПІ», 2021. 152 с.
Всесвітня організація охорони здоров’я. Міжнародна класифікація хвороб 11-го перегляду (МКХ-11). Женева : ВООЗ, 2021. Доступно на: https://icd.who.int/
Трофименко С. О. Терапевтичні підходи до лікування алкоголізму серед підлітків. Журнал практичної психології, 2019, № 6(2). С. 15–30.
Keller, G. Cross-cultural studies on alcohol dependence: Comparing European and American approaches. Global Addiction Review, 2017, № 28(3), Р. 42–55.