АДАПТАЦІЯ УКРАЇНОМОВНОЇ ВЕРСІЇ ПСИХОДІАГНОСТИЧНОЇ МЕТОДИКИ GENDER IDENTITY/GENDER DYSPHORIA QUESTIONNAIRE FOR ADOLESCENTS AND ADULTS (GIDYQ-AA)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-2005/2024-4-7

Ключові слова:

гендерна ідентичність, гендерна дисфорія, психодіагностика, адаптація методики, факторний аналіз, валідність

Анотація

Гендерна ідентичність є важливим аспектом особистісного розвитку, що впливає на соціальні, емоційні та когнітивні процеси. Дослідження цього явища потребує надійних психодіагностичних методик, адаптованих до культурного контексту. У статті представлено процес адаптації україномовної версії Gender Identity/ Gender Dysphoria Questionnaire for Adolescents and Adults (GIDYQ-AA), що є стандартизованим інструментом для оцінки гендерної ідентичності, рівня дисфорії та пов’язаних психологічних станів. Адаптація передбачала декілька етапів: двоетапний переклад (прямий і зворотний), експертну оцінку змістовної валідності, пілотне тестування, емпіричне дослідження та психометричний аналіз. Під час пілотного дослідження на вибірці з 50 осіб було виявлено та скориговано незначні стилістичні неточності. Основне дослідження проводилося на вибірці зі 150 осіб різних гендерних ідентичностей, що дало змогу перевірити валідність опитувальника в широкому соціокультурному контексті. Психометричний аналіз продемонстрував високі показники надійності (α-Кронбаха = 0,706) та внутрішньої узгодженості. Факторний аналіз підтвердив трифакторну структуру методики: гендерна ідентичність, гендерна дисфорія та гендерна невизначеність, які пояснюють 68,2% дисперсії. Аналіз критеріальної валідності показав значущі відмінності між групами цисгендерних, трансгендерних і небінарних осіб. Отримані результати свідчать, що адаптована методика є ефективним діагностичним інструментом, який може бути використаний у наукових дослідженнях, клінічній практиці та психологічному консультуванні для оцінки гендерної ідентичності та дисфорії. Подальші дослідження можуть розширити її застосування на різні вікові групи та клінічні популяції. Зокрема, психодіагностичну методику буде використано для проведення дисертаційного дослідження психологічних особливостей статево-рольової ідентифікації дітей із розладами аутистичного спектра.

Посилання

Deogracias J.J., Johnson L.L., Meyer-Bahlburg H.F., Kessler S.J., Schober J.M., & Zucker K.J. The gender identity/gender dysphoria questionnaire for adolescents and adults. Journal of Sex Research. 2007. Vol. 44 (4). P. 370–379. https://doi.org/10.1080/00224490701586730.

Galupo M.P., Pulice-Farrow L. Subjective Ratings of Gender Dysphoria Scales by Transgender Individuals. Arch Sex Behav. 2020 Feb. Vol. 49 (2). P. 479–488. DOI: 10.1007/s10508-019-01556-2.

Хоменко В. І., Проскурня А. С. Афірмативна психотерапія: теоретико-методологічний дискурс. Габітус. 2020. № 18 (Т. 2). С. 94–98.

Хоменко В. І., Хоменко М. І. Динаміка картини стигматизації в контексті гендерно зумовленого насильства проти чоловіків. Журнал сучасної психології. 2024. № 3 (34). C. 51–58.

Засєкіна Л. В., Майструк В. М. Безумовне самоприйняття та психологічне благополуччя особистості. Наука і освіта. 2017. № 11. С. 187–192.

Ярошенко А., Семигіна Т. Апробація україномовних версій опитувальників для вивчення ґендерних упереджень. Social Work and Education, 2023, Т. 10, № 2. С. 195–210. DOI: 10.25128/2520-6230.23.2.4.

Bem S.L. The lenses of gender: transforming the debate on sexual inequality. London: Yale University Press. 1993.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-23

Номер

Розділ

Статті