МЕНТАЛЬНЕ ЗДОРОВ’Я ВОЛОНТЕРІВ У ВОЄННИЙ ПЕРІОД: ПОСТТРАВМАТИЧНІ СИМПТОМИ ТА ВИГОРАННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/3041-2005/2025-2.1

Ключові слова:

ментальне здоров’я, волонтери, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), емоційне вигорання, психологічне благополуччя, копінг-стратегії, гіперзбудження, інтрузії, вторинна травматизація, психологічна підтримка

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена зростаючим психоемоційним навантаженням на волонтерів в умовах повномасштабної війни в Україні. Тривала участь у допомозі постраждалим, високий рівень відповідальності та постійний контакт із травматичними подіями суттєво впливають на психологічний стан осіб, залучених до волонтерської діяльності. У цьому контексті вивчення ментального здоров’я волонтерів набуває особливого значення, оскільки воно є критичним чинником їхньої ефективності, стійкості та здатності продовжувати допомагати іншим. Метою статті є виявлення особливостей ментального здоров’я волонтерів у воєнний період, зокрема посттравматичних симптомів, емоційного вигорання та пов’язаних психологічних чинників, що стане підґрунтям для розробки практичних рекомендацій щодо їх підтримки. У статті висвітлено результати емпіричного дослідження ментального здоров’я волонтерів, залучених до тривалої благодійної діяльності в умовах воєнного конфлікту. Зосереджено увагу на поширених посттравматичних симптомах, емоційному вигоранні та пов’язаних із ними психологічних чинниках. Вибірку дослідження становили 98 респондентів, диференційованих за віком і статтю. Методи дослідження передбачали: аналіз та синтез наукових надбань, констатуючий експеримент і методи математично-статистичної обробки отриманих результатів. Результати дослідження засвідчили, що волонтери середнього дорослого віку мають вищий рівень емоційного виснаження, деперсоналізації та симптомів ПТСР порівняно з молодшими учасниками. Гендерні відмінності проявляються в характері психологічної адаптації: жінки частіше звертаються по соціальну підтримку та демонструють вищий рівень гіперзбудження, тоді як чоловіки більш схильні до інтрузивних переживань і стратегій уникнення. Кореляційний аналіз виявив тісні зв’язки між емоційним виснаженням, симптомами ПТСР та неефективними копінг-стратегіями. У статті обґрунтовано потребу у впровадженні цільових програм психологічної підтримки волонтерів, які враховують вікові й гендерні особливості, а також рівень стресового навантаження.

Посилання

Кокун О. М., Мороз В. М., Лозінська Н. С., Пішко І. О. Збірник психодіагностичних методик для професійно-психологічного відбору кандидатів на військову службу за контрактом у Збройних Силах України : метод. посіб. Київ : Вид. «КНТ», 2023. 302 с.

Співак Л., Османова А. Психодіагностика в клінічні психології. Київ : Університет «Україна», 2023. 228 с.

World Health Organization (WHO). Mental health and COVID-19: Early evidence of the pandemic’s impact. Geneva : WHO Publications, 2022. 52 p.

Аймедов К. В. Наумов В. Л. Комплексний медико-психологічний та соціальний супровід осіб з посттравматичним стресовим розладом. Сучасні тенденції у медичних та фармацевтичних науках : збірник тез наукових робіт учасників міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 4–5 грудня 2020 р.). Київ : Київський медичний науковий центр, 2020. С. 75–79.

Асєєва Ю. О., Аймедов К. В., Яцишина А. М. Вплив воєнних дій на розвиток ПТСР у військовослужбовців. Габітус. 2024. Випуск 63. С. 137–141.

Асєєва Ю. О., Осінна І. А. Визначення чинників формування синдрому емоційного вигорання у професійній діяльності. Materiały XVI Międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji, “Naukowa przestrzeń Europy 2020”, 07–15 kwietnia 2020 roku. Volume 7. Przemyśl : Nauka i studia. Р. 99–103.

Лапіна Г. В., Психодіагностика та психологічна корекція особистості. Київ : Кондор, 2021. 368 с.

Шапар В. Б. Психологічний словник. Київ : А.С.К., 2020. 544 с.

Maslach C., Jackson S.E. The measurement of experienced burnout. Journal of Occupational Behaviour. 1981. Vol. 2, № 2. P. 99–113.

Maslach C. Burnout: The Cost of Caring. Cambridge, MA: Malor Books, 2003. 228 p.

Siev J., Chambless D.L. Specificity of treatment effects: Cognitive therapy and exposure therapy in the treatment of obsessivecompulsive disorder. Clinical Psychology Review. 2007. Vol. 27, № 6. P. 657–670.

Valent P. Diagnosis and Management of Secondary Traumatic Stress in Workplace Responders. Australasian Journal of Disaster and Trauma Studies. 2002. Vol. 1. P. 1–9.

American Psychiatric Association. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders: DSM-5. 5th ed. Washington, DC: American Psychiatric Publishing, 2013. 991 p.

Figley C.R. Compassion Fatigue: Coping with Secondary Traumatic Stress Disorder in Those Who Treat the Traumatized. New York : Brunner/Mazel, 1995. 268 p.

Stamm B.H. The Concise ProQOL Manual. 2nd ed. Pocatello, ID: ProQOL.org, 2010. 78 p.

Bride B.E. Prevalence of secondary traumatic stress among social workers. Social Work. 2007. Vol. 52, № 1. P. 63–70.

Gersons B.P.R., Schnyder U. (Eds.). Routledge International Handbook of Traumatic Stress Studies. London : Routledge, 2021. 672 p.

Lazarus R.S., Folkman S. Stress, Appraisal, and Coping. New York : Springer Publishing Company, 1984. 456 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-06-30

Номер

Розділ

Статті